Гаврила — главный дворецкий барыни, человек, «которому, судя по одним его желтым глазкам и утиному носу, сама судьба, казалось, определила быть начальствующим лицом». Комната у него загромождена коваными сундуками с добром. В разговоре с барыней, он постоянно говорит на -с:женить-с, можно-с, хорошо-с, конечно-с, угодно-с. Когда Гаврила разговаривает с Капитоном и другими слугами, то он не употребляет
1).Текст называется туча потому что в этом тексте рассказывается о туче которой по небу плыла, как она образовала сильный дождь.
2). Описание
3)Молния, гром
Мармонтов Андрей
Кошелек
<span>Жил на свете дровосек. Звали его Джек. Целыми днями трудился он на работе. И получал ничтожную плату. И вот встретил он лешего. И леший сказал: «Не руби деревья, возьми этот кошелек, но пообещай, что воспользуешься им, если пересчитаешь все деньги в нем.» Джек сказал: «Обещаю!» – и, схватив кошелек, побежал домой. </span>
<span>Он не ел и не спал, а все считал и считал. Считая и считая, он скончался, пересчитывая третий миллион. </span>
Людина вирощує хліб. А хліб вирощує людину. Виховує і перевіряє її на зрілість та мужність. І це також вічне, як світ. Хліб не можна замінити нічим. Старі люди люблять казати; «Хліб — це святе». Мабуть, тому, що були на їхньому віці роки, коли було слово «хліб», але не було самого хліба. І ще, мабуть для того, щоб ми, виходячи в світ, раз і назавжди прониклися трепетом до тих рук, що виростили та випекли цей високий та м’який хліб. Він може навчити всіх нас шанувати працю та мирне безхмарне небо над головою.
Хліб — це багатство нашої країни. І його треба берегти і шанувати. Адже так приємно бачити на своєму столі високу, запашну паляницю. В хорошій родині хліб ніколи не буде черствіти. Але є люди, які не поважають хліб, викидають його, коли він зачерствіє. Вони не поважають той довгий шлях, який пройшов хліб, перш, ніж потрапити до столу, ту тяжку працю, що вкладена в нього, саму людину. Тож бережіть хліб — мірило нашої вихованості, опору нашої духовності.