Тарас Шевченко Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, незламного духу, яка здобуласвітову славу. Увібравши в себе душу народу,Великий Кобзар піднісйого духовну велич ікрасу на небачену висоту, чим збагатив увесь світ. Торкаючись серцем Шевченківських творів, ми проймаємось їх ідеєю, тим самим зобов'язуємо себе до виконання поетових заповітів.
Ось і в суботу, 16 серпня, в продовження заходів, запланованих з нагоди 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка, від Липовецької загальноосвітньої школи№3 стартував 2 етап велопробігу "Тарасовими шляхами по Вінниччині". Очолив його наш історик краєзнавець, ініціатор багатьох гарних та змістовних заходів, дослідник подільських шляхів Шевченка Олександр Роговий.
Серед учасників велопробігу був також наш земляк, нині киянин,адміністратор Вікіпедії,Віктор Семенюк.
Учасників велопробігу привітала заступник міського голови Валентина Тращук і зупинилась на заходах, які передували цій події.
Це конкурс творчих робіт старшокласників загальноосвітніх шкіл"Свіча, запалена відсерця", читання поезій Шевченка у дошкільних установах, конкурс малюнків,“круглий стіл" “У кожній думі Кобзаря живе могуття України", проведення ярмарків із збору коштів на пам'ятник Кобзареві. Це підготовка до видання праць дослідника Олександра Рогового та кращих творів липовчан, учасниківта переможців конкурсутворчих робіт. Заступник директора загальноосвітньої школи №3 Руслан Побережець доповів, що школа подала клопотання на присвоєння їй звання ім. Тараса Шевченка. З хвилюванням виступив Віктор Семенюк, розповівши про моральні цінності, які із раннього дитинства черпав із Кобзаревих творів. У Попівці в будинку культури з цікавістю оглянули Шевченкову світлицю і портрет Кобзаря, роботи місцевого художника Івана Шкуропата, у Іваньківській школі — фреску нашого художника Василя Дегтярьова "Думи мої думи .
Оксанка не змогла вирішити задачу з алгебри, бо пропустила багато уроків через хворобу.
На цьому уроці ми познайомилися з творчістю поетів і письменників нашого краю.
Вершник упевнено сидить на коні та грива його розвивається на вітрі.
Зи сторінок повісті перед нами повстає сива давнина.
