<span>Щодня людина перебуває у оточенні інших людей!У кожної людини
свій характер і підстроюватися один під одного досить не легко!Якщо
людина хоче робити себе кращею,то спершу вона працює над своїм
характером!Я ходня бачу це на своєму прикладі!!У школі однолітки
конфліктують один з одним і в мене таке теж буває,але коли я помічаю це
за собою я намагаюсь виховати себе і сказати або зробити щось інакше.Що
взагалі значить виховувати свій характер? Це не ставати для когось
кращим,а для того щоб подобатися собі самому!Я маю сказати що це не
легко,але треба бути у себе в кулаці,або просити когось взяти тебе у
кулак!Я сам продовжую собі шлях у краще життя,тому я буду виховувати
свій характер!
</span>
У кожного народу є свої традиції. їх історія сягає в глибину віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту.В останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. Той, хто не знає своєї культури і цурається своєї мови, не може з пошаною ставитись і до культури інших народів.<span>Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості в світі.</span>
<span>
</span>
Для людини честь і совість це, перш за все те, що характеризує її особистість. Честь – це гідні поваги, найбільш шляхетні й доблесні почуття і її репутація. Якщо людина тримає своє слово, не зраджує друзів, завжди приходить на допомогу слабким, про неї кажуть – «людина честі». Поняття «честь» і «гідність» тісно пов’язані між собою. Гідна людина живе чесно, справедливо, добре відрізняє добро від зла. Честь, совість, справедливість і людська гідність необхідні людині в ті моменти, коли треба обирати, як чинити в тому чи іншому випадку.
Совість – це, скоріше, наш внутрішній голос, який контролює вчинки, думки, справи. Наприклад, я відчуваю спокій, задоволеність, бо знаю, що я виконав свій обов’язок і при цьому не порушив моральні норми. А іноді буває так, що я шкодую про те, що трапилося, мені хочеться виправити помилку і не здійснювати її в майбутньому. І тоді докори сумління, почуття провини починають турбувати розум, і ти відчуваєш каяття. Я вважаю, що сором – це важке переживання ганьби перед іншими, а совість – це сором перед самим собою, переживання через вчинок або сказані слова. Совість змушує нас розмірковувати про свої вчинки, критично їх оцінювати.
Честь і совість взаємопов’язані, адже дотримання правил честі допомагає людині знайти душевний спокій і жити у злагоді зі своєю совістю.
Честь, совість, справедливість і людська гідність. Ми часто вимовляємо ці слова, але, на жаль, рідко замислюємося над цими поняттями. Швидше за все, вони для нас лише слова, які не мають сенсу, які використовуються нами лише для того, щоб зробити свою промову красивою і ефектною . Так чому ці поняття є найважливішими достоїнствами людської душі? Ці питання хвилювали і продовжують хвилювати людей . І в усі часи заслуговує поваги честь і чиста совість, які завжди були цінним благом для людини. Таким чином, честь, совість, справедливість і людська гідність не дадуть людині здійснити аморальний вчинок, допоможуть уникнути помсти і образ.
-Привіт Анно та Насте.
-Привіт Миколо.
-у мене сьогодні День Народження і Вас запрошую.
-О,дякуємми обов‘язково бедем.А окотрій годині і куда нам прийти.
-Моє День Народженгя відбудеться в кафе «Співочому» о 17:00.
- О,дякуєм ми обов‘язково бедемо.
Коли Миколо пішов дівчата почали розмовляти між собою.
-Насте,а що ми подаруємо Миколі?
-Я ще не знаю,можливо,настільну ігру?
- Так це хороша ідея,але мені здається в мене є краща ідея.
- Це добре,але яка саме?
-Оскільки Микола великий цінитель книг,давай можливо йому подаруємо книГу?
- Так звісно,книга-це завжди хороший подарунок,особливо для цінителів книг.
-Домовились,а яку саме будемо купувати книгу?
-Я знаю давай подаруємо йому книгу «Тереодори з Васюківки»Він дуже любить цього автора мені ,здається що йому сподобається.
-Так,звісно.
Поговоривши дівчата пішли купувати книгу
для Миколи та вирушили на свято.
-Миколо,Вітаємо тебе з Днем Народження,ось наш подарунок тобі.
Коли Микола розгорнув подарунлк він дуже зрадів,оскільки це був його улюбленний автор і подякував дівчатам
-О,дівчата мені дуже приємно,я завжди мріяв про цю книгу,Ви здійснили мою мрію
-Ми раді,що тобі сподобалось.
Потім почалося свято,і у віечері дівчата попрощавщись вирушили додому
-Дякуємо тобі Микола за свято,ми уже бужемо йти додому,ще раз Вітаємо тебе!
Дякую дівчата,мені дуже приємно,що Ви до мене завітали та порадували мене.
-І тобі дякуєм,Пока.
-Пока,до зучтрічі.