П’єса І. Карпенко-Карого «Сто тисяч» переконливо доводить читачам, що можуть зробити зі звичайною людиною великі гроші, які несподівано з’являються у її руках. Головним персонажем твору є Герасим Калитка, який своєю важкою працею і визискуванням зміг нажити достатньо великі гроші. Але це зовсім не відчувається, коли він має добрі наміри і постійно працює.
Але велика жадоба до грошей, прагнення стати ще більш багатим перетворюють добрі людські риси калитки на вади. Він починає не тільки працювати сам, але й примушує свою родину і своїх наймитів буквально гинути, працюючи. Він і сам каже: «Недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає».
Своєму рідному синові він не дає навіть найменшого перепочинку і планує його майбутню долю тільки за своїми планами, головною метою яких є звичайне збагачення. На мою думку рішення відмінити одруження свого сина з наймичкою і посватати його за дочку місцевого багатія, та ще й заявити: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу… Мені треба невістку з приданим, з грішми» – це відверто аморальний вчинок. З його слів виявляється, що засватати Мотрю Герасим обіцяв лише для того, «щоб вона старалася на роботі».
Взагалі, ставлення Калитки до наймитів висвітлює його як надзвичайно жорстоку і в той же час скупу людину. Прагнення до збагачення знищує у ньому усі людські почуття. Калитка не дає своїм робітникам ні спати, ні добре поїсти, навіть не помлитися Богу, хоча молитва у той час була святою справою. Причому сам господар не вважає свою поведінкою якоюсь неправильною, а навпаки, навіть пишається.
1) Иван Алексеевич был представителем "серебряного века".
2) Он первым в истории русской литературы стал обладателем Нобелевской Премии.
3) Бунин укрывал в своем доме 3-х евреев.
4) После получения награды Бунин раздал нуждающимся почти 120 тысяч франков.
5) Бунин ненавидел букву Ф, благодаря судьбу за то, что родители не назвали его Филлипом.
Т.к. в те времена фотографировались очень редко !!!и поэтому они этим так дорожили!!!!
Потому что Марии очень нужны были деньги, и Кузьма решается собрать деньги любой ценой.В нашей жизни очень много значит надежда. Ведь она умирает последней.. Кузьма знает, что денег не дадут, но всё же идёт , тая внутри своего сердца надежду о том, что кто-либо поймёт сложившуюся ситуацию, посочувствует Марии и поможет с деньгами.
Следует признать - в одном Гоголь оказался прав: «Уже и теперь чуют дальние и близкие народы: подымается из русской земли свой царь, и не будет в мире силы, которая не покорилась бы ему».
Да, русский царь поднялся, и какой! Но Гоголь, наверное, огорчился бы, узнав, что царь этот был не русского, а грузинского происхождения. И, наверняка, огорчился бы еще больше, узнав, что пострадали от царя и его деспотического режима в первую очередь русские и украинцы. Вырезал этот царь в России и Украине почти все достойное, умное и независимое. И вырезал так, что до сих пор Украина с Россией расхлебывают последствия силы того царя и, подобно странам третьего мира, живут за счет распродажи за границу своих недр.
