Добре діло
<span>Досить дужий дід Данило Дем’янович давним-давно думав добудувати дерев’яний дім. Десь два десятиріччя добрий дід Данило дбайливо доглядає дітей. Діти довіряють дідові, допомагають доводити до добра деякі діла, добувають дрова. Дід дарує дітворі дріб’язкові дарунки, дерев’яні дудки, домашні делікатеси. Данило Дем’янович – друкар. Дружелюбний дідусь друкує детективи, драматургію, деякі документи. Дім діда Данила досить дірявий: дощ добре доруйновує дерев’яний дах, довжелезні двері догнивають. Діти домовились допомогти дідусю добудувати давній дім. Денис </span>та<span> Дмитро дібралися до діброви, добули деревини, дівчата допомогли донести дерев’яні дошки додому. Діти домайстрували двері, доробили дах, добре допомогли дідові. Данило Дем’янович дуже довго дякував дітворі </span>за<span> добре діло.</span>
Благородний вчинок із мого життя.
<span>буде так: (ви) мовчите</span>
<span>Удачи в учёбе:)</span>
<span>Посієш вчасно — вродить рясно
</span><span>
Зупиніться: мужньо й непохитно пам'ять над могилою стоїть!
</span>
Гаснуть у плавнях летючі комети, тихо вмирає на заході ніч<span>
</span><span>
Веселому жартівливому меншому братові хотілося говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів </span>
[д а л'н'и'й'а]- вроде бы так.
