<span>Влаштувати цю вечірку ми вирішили несподівано. Ми запросили всіх, навіть тих, хто нам не подобався. Оскільки був початок вересня, вечір назвали різдвяним, а гостей запрошено на ленч, чай та обід. Треба готувати цілі гори їжі, тож мама з кулінарними книгами чаклувала на кухні з цілий день, і з нею можна було говорити на теми, що стосувалися кулінарії.
До підготовки взялися заздалегідь і з таким ентузіазмом, що всі буквально падали з ніг, перевтомлені й роздратовані. Наші вечірки ніколи не проходили за планом. Завжди в останню хвилину щось траплялося, і наш проект летів шкереберть. За багато років ми вже звикли до цього , інакше наш різдвяний вечір з самого початку був би приречений на провал, бо ним майже повністю заволоділи звірі. А почалося з золотих рибок.
За кілька днів до того мені пощастило впіймати водяну черепаху, яку я назвав Старим Шльопом. Я задумав урочисто відзначити пам’ятну подію. Я вирішив перебудувати черепашачий ставок, тобто старі ночви. Я роздобув великий прямокутний резервуар від оливкової олії і прикрасив його. Оформлення вийшло дуже натуральне і, здається, сподобалось черепахам та водяним вужам. Але мені здавалося, що чогось їй бракувало. Я вирішив пустити туди золотих рибок.
Після снідання я помчав подивитись на золотих рибок, і побачив, що двох з них вже не було. Вчора на радощах я забув, що і черепахи, і водяні вужі полюбляють поласувати рибкою.
Довелося відсадити рептилій в бляшанки з-під гасу. Поки я чистив та годував Сорок, надійшов час ленчу. Ось-ось могли з’явитися перші гості. Я підійшов до свого ставка і раптом побачив, що хтось виставив банку з вужами на осоння. Мляві, перегріті сонцем плазуни лежали на поверхні води. Я злякався, що вони вже здохли. Тільки невідкладна допомога могла врятувати їх. Схопивши банку, я метнувся в дім. Мама була на кухні, втомлена й неуважна.
Я розповів про халепу і додав, що єдиний рятунок для вужів — це тривале перебування в прохолодній воді. Чи можна помістити їх у ванну на годинку?
— Так, синку. Гадаю, це допоможе. А проте, все ж таки попитай, чи нікому зараз не потрібна ванна. І не забудь потім зробити дезинфекцію, добре?
Я наповнив ванну водою і обережно опустив туди вужів. За кілька хвилин вони почали оживати.
Зрадівши, я лишив їх відмокати у воді, а сам пішов перевдягатись. На зворотньому шляху я завернув на веранду, щоб оцінити стіл, накритий у тіні виноградного листя. І побачив, що в центрі столу, на вазі з квітами сиділи Сороки. Ножі й виделки були розкидані, вершкове масло порозмазуване по тарілках, і масні відбитки пташиних лапок розбігались по всій скатерці. Перець та сіль оздоблювали уламки розбитої соусниці з гострим соусом чатні. І на довершення всього незрівнянні Сороки перекинули на святковий стіл глечик з водою.</span>
-Привіт прикметник
-Привіт
-Чи багатьом ти сьогодні допоміг?
- Так чимало людей зверталося до мене за новими словами.
-Справді?
-Ось наприклад Марійка використала слово калиновий у своєму реченні
-А потім сказала мені : ,,Дякую незнаю що робила б без тебе і твоїх помічників.
-Напевно приємно чути такі слова?
-Звісно
-Тоді я теж йду допомагати іншим
-До зустрічі
-До зустрічі
Здрастуй! Будь ласка, підкажи, де тут розташована шкільна столова?
- Залюбки підкажу. Вона на першому поверсі, у кінці коридору. Мені теж в той бік, тому можу тебе провести.
- О, дуже дякую! Просто я перший день у школі.
- Ти новенька?
- Так, буду навчатися у 8-А класі. Мене звуть Іра Якименко. А тебе?
- А мене Ігор Мостовий. Ти майже моя колежанка, я з 8-А! А де ти навчалася раніше?
- О, я вчилася у школі №3, але ми переїхали у нову квартиру. Оце і є столова?
- Так. Раджу тобі купувати булочки саме з повидлом. Вони тут дуже смачні!
- Дякую! Ще побачимося у класі!
<span>- Звичайно, побачимось! До зустрічі!</span>
<u><em>Квітчає-квіт/ча/є,3 склади,2-ий склад наголош.,[кв`іч`:ай`е].</em></u>
к-[к]-пригол.,парн.,глух.,тверд.
в-[в']-пригол.,парн.,жзвінк.,м'як.
і-[і] -голосн.,ненагол.
т- [-]
ч-[ч':]
а-[a]голосн.,наголош.
є-[й`]-пригол.,непарн.,дзвінк.,м'як.
[е]-голосн.,ненаголош.
-------------------------------------------
7 букв,7 звуків
Ми вже мали бажання помиритися, але запекло мовчали очікуючи хто заговорить першим, і мабуть, від нашої злостивої мовчанки раптом вдалині бабахнуло громом, і небо оперезане блискавками стало бездонно-червоним, як пекло перекинуте догори ногами, а ми такі маленькі й смішні в своїй нікчемній сварці притулились одне до одного, так ніби ніколи не було між нами ні сварок ні непорозумінь, а лише оце бажання стояти обнявшись і відчувати тепло тіл і сердець.(Речення складне,двоскладне,поширине,неокличне,ускладнене однорідними членами речення та зворотами)( бажання помиритися, вдалині,бездонно-червоним, нікчемній, не було, ні непорозумінь)
