1)Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою(В. Сосюра)
2)Щоб не племаніти горобині самотньо, посадила я поблизу неї нашу українську калину(І. Цюпа)
3) Для нас тоді був цілий світ, як виміряна казка(П. Карманський)
4)Маля дерева сході на дорослих, як діти на своїх батьків
5) Вже було за південь, коли минулий ліс і виїхали на чистий степ, що легенько піднімався вгору.
6)іди туди, звідки прийшов
7) Я посланий, щоб виконать закон(Л. Українка)
8)Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому(М. Коцюбинський)
9) Розкажи, як за горою Сонечко сідає, як у Дніпра веселочку Воду позичає(Т. Шевченко)
10)Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо
Ответ:
писати текст, написати текст, дописати текст, списати текст, переписати текст, дописати текст, прочитати текст, перечитати текст, переказати текст, перекласти текст, розібрати текст. Досі?
Н. тисяча вісімсот чотирнадцять
Р. тисячі восьмисот чотирнадцяти
Д. тисячі восьмистам чотирнадцяти
Зн. тисячу вісімсот чотирнадцять
Ор. тисячею вісьмастами чотирнадцятьма
<span>М. на тисячі восьмистах чотирнадцяти</span>
На минулому уроці ми читали надзвичайно цікавий
твір "Митькозавр із Юрківки, або
химера лісового озера", автором якого є Я. Стельмах.
Читаючи це оповідання, я повністю поринула у саме село, до того самого озера. У
оповіданні змальовуються незвичайні та дуже веселі пригоди двох
друзів - Сергійка та Митька, які дуже мріють зробити велике відкриття.
І їм це майже вдається, якби не одне "але". Вони гадали,
що у озері справді живе якась химера, але це не так, це все були
витівки велосипедиста Василя. Як було весело читати той епізод! <span>Мені
дуже сподобався цей твір!</span>