Изначально у них была европеоидная раса. В результате смешения с монголоидной расой у современных народов Средней Азии преобладают или черты европеоидной расы, или черты монголоидной расы.
Ярослав Мудрий (978—1054)
Перш ніж стати Великим князем Виївським, Ярослав княжив у Ростові та Новгороді. Лише у 1025 році Ярослав остаточно затвердився в Києві і став «самовладарем» на Русі. Із цього часу великий князь відмовився від ролі полководця і став одним із найвидатніших просвітителів східнослов’янського світу і політиком, який підніс на нечувану висоту авторитет Давньоруської держави.
Велич Ярослава полягала не в політичних успіхах і не у вдалих війнах, а в його невтомній праці, спрямованій на внутрішній устрій руських земель. Князь доклав чимало зусиль для подальшого поширення християнства на Русі, а для цього були необхідні освіта і підготовка руських священнослужителів. Він заклав храм святої Софії, пишно прикрасивши його фресками та мозаїкою; там же було зведено монастирі Святого Георгія і Святої Ірини. Прообразами цих будівель слугували споруди Константинополя і Єрусалима.
За часів Ярослава широко перекладалися слов’янською мовою рукописні грецькі книги. Князь був пристрасним книголюбом, скуповував сувої та рукописи і віддавав їх у бібліотеку Софійського собору, яка була доступною для загального користування. Для поширення грамоти він повелів духівництву навчати дітей, і деякі училища того часу налічували до трьохсот учнів. При Ярославі було складено «Руську правду» — збірник законодавчих настанов, які діяли на Русі. Він будував нові міста, захищав торговельні шляхи від кочівників, розвивав відносини із Заходом.
<span>Ярослав помер у Вишгороді під Києвом у віці 76 років, ще за життя розподіливши київські володіння між синами. У своєму заповіті мудрий правитель застеріг своїх спадкоємців від суперечок і міжусобиць і заповів жити у братній любові.</span>
1-А хлеб, пушнину, пеньку
2-В Построена первая ткацкая фабрика
1) У Алексея Михайловича было прозвище Тишайский
2) При нем был созван последний Земский собор в 1653г.
3)Создал в 1654г. приказ Тайных дел
4)Присоединил земли Дальнего Востока
5)Провёл реформу по греческому образцу
6) Было 16 детей , 2 брака
7) русско- польская война 1654-1667
Больше двух тысяч лет тому назад на бескрайних просторах нынешнего Казахстана жили могучие и бесстрашные саки. Слава о них неслась по миру.
Образ сакских воинов, мужчин и женщин, нашел отражение в мифологии. Непобедимое войско создала могучая правительница — царица массагетов Томирис Сакская.Царица Томирис была прекрасна телом и умом. Ее считают прародительницей амазонок — женщин-воинов.
Жизнь Томирис полна горя, испытаний и мучений. История Томирис, возглавившей борьбу за независимость народа, ее недюжинные способности — делают образ сакской правительницы актуальным и интересным.
Исследователи относят жизнь царицы к VI веку до н. э. — 570–520 гг. до н. э. Ее отцом был царь массагетов Спаргапис. Мать — дочь вождя племени абиев.
Мать девочки умерла во время родов. Спаргапис — блестящий тактик, умелый воин и мудрый правитель — сам растил и воспитывал дочь. В то время женщины имели право главенства. Поэтому царь готовил достойную наследницу.
В пять лет маленькая Томирис легко оседлала необузданного коня. Год спустя взяла в руки акинак, а потом и более тяжелое оружие.
К тринадцати годам будущая царица мастерски дралась на мечах и копьях, владела луком, попадая точно в цель обеими руками. Конь Томирис всегда первым приходил на скачках.
Девочка росла настоящим воином. У нее был непокорный и буйный характер. Несмотря на это, властная Томирис всегда слушала отца и уважала его мнение. Он был для нее непоколебимым авторитетом.
Однажды Спаргапис устроил праздник, пригласив на него союзников тиграхаудов, с которыми массагеты воевали против хаомаваргов. Отряд тиграхаудов возглавлял Рустам, сын Кавода — царя тиграхаудов.
Рустам был могучим и непобедимым воином. Увидев его, Томирис была очарована и сразу решила, что Рустам — мужчина, достойный ее внимания и благосклонности.
Томирис вышла на поле боя вместе с лучшими воинами-массагетами. Рустам уступил ей победу в равном бою, признав свое поражение.
Он склонил своего коня перед девушкой и опустил оружие. Томирис бросила к его ногам свой пояс, показав тем самым, что готова стать женой Рустама. Массагеты и тиграхауды породнились.
Разочарование быстро пришло на смену любви. В жизни, вне поля боя, Рустам становился обычным человеком, вел праздный и разгульный образ жизни.
Рустам отказался от царствования над тиграхаудами после смерти отца Кавода, уступив бразды правления младшему брату.
Женщина окончательно охладела к мужу. У нее завязались отношения с телохранителем Бахтияром, который позже предал царицу в бою и обрек на мученическую смерть тысячи массагетов, тиграхаудов и хаомаваргов.
Объяснение: