Війна… Як багато говорить це слово. Війна страждання ма-терей, сотні загиблих солдатів, сотні сиріт і родин без батьків, моторошні спогади людей. Та й нам, що не видели війни, не до сміху
Солдати служили чесно, без користі. Вони захищали отече-ство, рідних копіювання заборонене © 2005 і близьких. Жорстоко фашисти ставилися до російських людей, солдатам. Я дивилася знімки музею “Пам’яті загиблих”.
У цьому путівнику фотографія камери катувань, а на стіні цієї моторошної кімнати напис: “Залиш надію всяк сюди вхідний”. Ці страшні рядки мене злякали, вони як погроза. Моторошно ста-новится на душі
Яке горе випробовували люди, коли в будинок прихо-дила похоронка. И все-таки такі родини сподівалися на те, що чоловіки й діти повернуться додому. Страшно при думці, що війна може початися. Адже вона не може тривати вічно.
Не можна воювати безперервно. Треба думати й про дітей, і про матерів, і про всіх людей перш, ніж почати війну. Мені подобається фраза : “Люди, давайте жити дружно
Роботи навалом-дихнути ніколи.
Корінням,читання.- -нн- Суфiкс -iнн (я ) Виступає в iменниках, утворених:
. вiд дiєслiв; , ВIД iменникiв iз суфiксом -iнь.
безділля
Мій день, так я називаю ті дні, в які мені
вдається все заплановане. До речі таких днів багато. Свій час я намагаюся
спланувати і в основному намагаюся дотримуватися спланованого графіку до
останку.
<span>Нажаль всього спланувати неможливо. Час від часу
доводиться переглядати свої плани. Причини різні. Інколи, всупереч своїм планам
та інтересам доводиться допомагати батькам, рідним та друзям. В міру своїх
можливостей я намагаюся не відмовляти в проханнях. Свої справи переношу на інші
дні. В нагороду я отримую вірних друзів та щасливих батьків. </span>