Термiново, допоможiть будь ласка. 2. Вставне слово є в реченні (розділові знаки пропущено): A) Вставай же, сонце! Слався, дух тв
Термiново, допоможiть будь ласка.
2. Вставне слово є в реченні (розділові знаки пропущено):
A) Вставай же, сонце! Слався, дух творчості людської! (М. Бажан)
B) Увечері, бувало, сидимо, задумаюсь, затихну, засумую (В. Симоненко).
В) Безперечно, осика відіграє вельми важливу роль у народній медицині (Г. Булашев).
Г) Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу щоб завжди таким багатим був двір (І. Цюпа).
3. У якому рядку даного тестування з української мови є вставні речення (розділові знаки пропущено)?
A) Я мабуть мину як я до вокзалу їхав (Остап Вишня).
Б) Можливо грека трохи дивували суворих скіфів грізні ритуали. Він може часом щось і не второпав а часом грек бувало й торопів (Л. Костенко).
B) Про літературу кажуть нехай не буде це прийнято як тривіальність що література є дзеркалом життя (Ю. Смолич).
Г) У кожному ділі с свої майстри і своє так би мовити натхнення (О. Гончар).
4. Знак оклику при звертанні вживається в реченні (розділові знаки при звертаннях пропущено):
A) Мій рідний сину бійся нічиїх, вони завжди безликі і холодні (В. Крищенко).
Б) Ти наше диво калинове кохана материнська мово (Д. Білоус).
B) О слово рідне Орле скутий Чужинцям кинуте на сміх! (О. Олесь).
Г) Не вам в мережаній лівреї донощики і фарисеї за правду пресвятую стать (Т. Шевченко).
5. Звертання або вставні слова не передають ставлення до адресата в реченні:
A) Співуча, солов’їна мово-мамо! Перед тобою – сонячні мости (Н. Шутенко).
Б) Республіка повинна, є одного боку, задовольняти свої потреби в кадрах, а з другого – на договірних основах задовольняти прохання близьких і далеких сусідів (В. Русанівський).
B) На щастя, сом пішов берегом, і я, слава Богу, встиг ухопитися за кущ (Остап Вишня).
Г) Рости, рости, моя пташко, мій маковий цвіте (Т. Шевченко).
6. Фразеологізмом є вставна конструкція в реченні:
A) Скачи, Данило, хоч тобі не мило (Народна творчість).
Б) Хапай, Петре, поки тепле (Народна творчість).
B) Тепер само собі стоїть деревце молоденьке, сміється, шелестить (раденьке, що дурненьке!) (Л. Глібов)
Г) Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай! (Народна творчість)
