Числівник 215.
Н. двісті п'ятнадцять
Р. двохсот п'ятнадцяти
Д. двомстам п'ятнадцятьом
З. двісті п'ятнадцять
О. двомастами п'ятнадцятьма
М. (на) двохстах п'ятнадцятьох.
Патріотизм – досить цікаве для вивчення явище. Говорячи простими словами, патріотизм означає любов до своєї батьківщини, до своєї країни з боку людини і її внутрішня згода в деяких випадках визнати інтереси країни вище своїх власних інтересів. Не варто плутати патріотизм з націоналізмом, який визнає найвищою цінністю не країну в її різноманітті, в тому числі і національному, а націю.
У сучасному світі існує дуже багато модних явищ і течій. Якщо говорити про Україну, то треба визнати, що найбільш модними тут є скоріше одяг, спосіб життя або суспільний статус, а не патріотизм. Серед українців досить багато людей, які бажають нашій країні добра, але це бажання небезкорисливо, адже всі ці люди вважають, що в хорошій країні і їм самим буде добре. Причиною такої ситуації є вплив на Україну західноєвропейських країн і того способу життя, який панує там. Згідно західноєвропейської ідеї, найголовнішою цінністю вважається людина й її благо, а країна створена для того, щоб це благо людині забезпечувати. З цього виникає ідея про те, що людина не повинна відмовлятися від власних благ та інтересів в ім’я країни, адже це країна створена для її обслуговування, а не вона створена для обслуговування країни. Тому ні про який реальний патріотизм і його моду в Україні не може бути й мови. У той же час, якщо поглянути на держави, які знаходяться на схід України на карті світу, можна помітити, що там патріотизм дійсно більш популярний. Україна знаходиться між двома великими центрами впливу – західна Європа і Росія, кожен з цих центрів впливу нав’язує нашій країні певні ідеї, в тому числі присутність патріотизму з боку Росії або відсутність патріотизму з боку країн західної Європи.
Ми часто називаємо друзями тих, хто насправді є приятелями. Тобто тих наших «друзяк» з якими ми просто сидимо за партою, до яких ходимо грати в ляльки або в комп’ютерні ігри. Чи може нам хочеться піти на сусідню вулицю покататися на гойдалці, а мама не пускає самого. Доводиться шукати тих, хто піде разом з нами. Так з’являються в нас приятелі, яких ми гордо називаємо «друзями».
А справжня дружба – це щось ширше та глибше, я так вважаю. Друг – не той хлопець або дівчинка, який відразу залишить тебе, якщо ти перестанеш грати з ним у м’яча, або ходити з ним на річку, або дозволяти сідати за свій комп’ютер. Друг – це людина, якій цікавий ти сам, твоя душа, твої думки, твої захоплення. Який тебе прийме таким, який ти є, навіть якщо ти перестанеш слухати хіп-хоп та перейдеш на панк-рок. Який буде тебе зупиняти, якщо ти щось робиш погане, а не просто пліткувати за спиною.
<span>
</span>
північноукраїнський, високо освічений, часто вживаний , внутрішньополітичний , кисло-солодкий, темно-червоний, темноволосий.
У кожної людини-свій талант.Хтось чудово малює,хтось-співає,а хтось красиво складає вірші.Та усі ж розвивають свої уміння?На жаль,ні.Я вважаю,що свої таланти потрібно розвивати.Ось,наприклад,моя подруга,що дуже полюбляю писати пісні.Якось на уроці до неї прийшла муза,та вона написала чудову пісню,що зробили гімном нашой школи.Чому ж іноді люди не використовують миті для того,щоб записати свої думки?Нізащо не потрібно спиняти свої думки,адже хто знає-можливо людина напише якийсь чудовий вірш,який принесе йому популярність.Якщо не використовувати усі можливості,то можна і талант свій "зарити у землю".Так що не спиняйте думок крилатих,любі друзі!