Григорій — справжній атлет. Разом із досвідченими і загартованими у мисливських походах Сірками він витримує важкі фізичні навантаження. Головний герой твору має ще й психофізіологічну обдарованість. Він влучний стрілець, виявляє прекрасну реакцію під час ловлі тигра.
Многогрішний має не лише фізичну силу, він володіє інтелектуальними знаннями, гуманністю, високою моральністю, відданий шляхетній ідеї. Григорій — правнук українського гетьмана Дем'яна Многогрішного. Отже, головний герой має шляхетне походження. Ще юнаком він брав участь у холодноярівському повстанні 1917—1930 років, навчався в Києві, опанував професію інженера-авіатора, потім — арешт, катівні НКВС...
Внутрішня делікатність і скромність Григорія виявляються у стосунках з Наталкою Сірко, в котру він закохується. Незважаючи на раніше названі риси характеру, Григорій не здатний пробачити своїм кривдникам. Більше того — він прагне помсти й домагається її, убиваючи свого ворога майора Медвина.
Саме тут, у нетрях Азії, інженер-авіаконструктор Многогрішний починає відроджуватись для нового життя.
Григорій Многогрішний — це тип нового українця, котрий здатен відродити, збудувати нову Україну — вільну від національного та соціального поневолення. Тільки вирвався з Наталкою за кордон, як зрозумів, що йому стелиться шлях «десь на ту далеку, для одного з них зовсім незнану, сонячну Україну. А чи в героїчну битву і смерть за тую далеку, за тую незнану, за тую омріяну Україну».
«Мій ангел такий маленький» Автор: Галина Кирпа
Тема: Розповідь про ангела, який постійно поряд з людиноюю.
Основна думка: У кожного є янгол-охоронець, який оберігає нас все життя.
Художні засоби: анафора ("Мій ангел такий маленький… Мій ангел такий маленький..."), пестливі слова ("крихітка", "легенький", "маленький")
Символізм: Віра в людину, яка несе в своєму серці добро.
Ідея: Навіяти світлий, мрійливий душевний стан. Подарувати віру на краще.
Система віршування: Верлібр.
АНАЛІЗ “INTERMEZZO” «Intermezzo» — імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського, написана в 1908 році в Чернігові. Новела складається з 11 частин, що пов’язані образом митця — учасника й оповідача зображуваного; розповідає про його духовне одужання при зустрічі з природою. У творі порушено проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Проведемо аналіз “Intermezzo” Коцюбинського – визначимо жанр, тему та ідею, розглянемо сюжет та головних героїв новели. Аналіз “Intermezzo” Літературний рід: епос Жанр “Intermezzo”: новела Форма: монолог. Присвята кононівським полям Тема “Intermezzo”: зображення взаємодії митця і суспільства Ідея “Intermezzo”: утвердження думки, що людина щаслива лише в гармонії з природою, а митець відіграє важливу роль у суспільстві. Образи “Intermezzo” М. Коцюбинський визначає у новелі Інтермеццо, що не є за жанровою ознакою драматичним твором, назви дійових осіб: Моя утома. Ниви у червні. Сонце. Три білих вівчарки. (Оверко -“селянин”; Пава – “дворянин”, Трепов – “міністр внутрішніх спрів”) Зозуля. Жайворонки. Залізна рука міста. Людське горе. Але ці дійові особи — це засіб художньої умовності, застосований для того щоб дати читачеві ключ до розуміння складної образної мови природи та символічного змісту інших образів. Якщо є дійові особи, то має бути і сцена; нею виступає душа ліричного героя з її болями і радощами, з утомою і надією, вірою в перемогу світлих ідеалів. Через внутрішній етичний конфлікт між громадським обов’язком і втомою, хвилинною зневірою, через емоції, переживання змальовуються ширші проблеми — соціального (митець і суспільство) та психологічного (переживання на межі душевних сил) характеру. Контрастно протистоять одна одній дві групи образів: «моя утома», «людське горе», «три білих вівчарки», «залізна рука города» і «ниви у червні», «зозуля», «жайворонки», «сонце». Конфлікт між ними створює ту багатозначність символів, які й дають уявлення про складні душевні процеси ліричного героя. Засіб контрасту відіграє також важливу ідейно-композиційну роль (місто й природа, краса природи й нелюдські умови життя селян). І думки, й сприйняття природи злиті в єдиний нерозривний потік переживань ліричного героя та його усвідомлення себе у світі й суспільстві.
Іван Сила або Іван-Дурник
В общаге жил один парень который мог общаться с приведениями но ему никто не верил. Как-то раз он увидел как на фонарном столбе на собственном галстуке висит окрававленый человек сначала студент подумал что мужчина и правда висит на столбе но только парень захотел прикоснуться но тут же тело исчезло. Ну естественно пацан побежал в шарагу всем рассказывать и конечно же ему никто не поверил. Он ежедневно ходил к тому фанарю и проверял не появилось ли тело, и вот в одиним обычным вечером этот парень готовился к семинару. Была темно и вдруг подул сильный ветер в открытое окно, тут же все листья слетели со стола. На столе неожиданно фицирапалось слово: " Фанарь ". Парень быстро оделся и побежал на то место и он увидел сново висящего на галстуке мужчину, студент близко подошол к нему и призрак резко схватил его и утащил под землю.
До сих пор никто не знает как и куда пропал эттот студент.
