Взимку діти, немов ті маленькі сніжинки, чимдуж вилітають на майданчики, гірки, ковзанки. Вони наповнюють все навколо щиросердним і дзвінким сміхом. Швидкими блискавками вони здіймають в гору срібну свиту землі, обрушуючи її однене на одного.
Вона була багряна, мов калина. Струмочок в осiнньому лісу журчав, наче дзвіночок. Його серце було крижане, мов лід. Цей серпневий ранок був такий же прохолодним, як і вчора. Іі лодоні були легкі та мякі, як піріна. Сонце розкидувало своі промені, мов золоті сльози.
1) Молодих сучасників вже не влаштовувала якість освіти, оскільки більшість випускників після закінчення престижних навчальних закладів залишалася без роботи
2) Дві години збігли ,мов одгна мить .
3) В її руках цвіли волошки сині,мов у пучечок зібрані роки
4) Сиджу і слухаю ,як народжується вітер .
5) Слава ніколи не приходить до тих ,хто шукає її заради особистого возвеличення .
<span>В одному будинку на одному підвіконні жила маленька фіалка всі її любили, про неї піклувалися, поливали. Фіалці здавалося що нічого кращого бути не може і так буде завжди, але це не так.
Через декілька місяців у неї заявилася сусідка кімнатна роза та така гарна, така пахуча що про нашу фіалку усі забули не поливали її а її сусідку поливали через день. Фіалці стало так образливо ну чим я гірше навіщо я тут потрібна запитувала вона в себе її не поливали вже тиждень вона майже засохла це було 31 грудня і вона знала якщо загадати бажання у новорічну ніч то воно обов’язково здійсниться фіалка з нетерпінням чекала 12 часів вже 11 скоро я загадаю бажання всі ви напевно знаєте яке щоб її сусідки не було. І її господарка як раніше любила от і 12 фіалка загадала бажання і заснула з надією що воно здійсниться. Наступного ранку вона розплющила свою голубі оченята і побачила що її сусідки нема вона не повірила своїм очам закрила їх і знову відкрила її радощам не було меж, і тут вона почула розмову своєї господарки і її подружки та дякувала що вона доглянула за її квіткою поки вона була у бабусі.
Фіалка дуже зраділа и в водночас засумувала то що вона думала тільки про себе вона освоїла для себе урок. В першу чергу треба думати про інших а потім вже про себе.
Вона почала жити як раніше, за нею доглядала і любила її господарка.</span>
Різдв - корінь, ян - суфікс, ий - закінчення
спосіб творення суфіксальний (бо слово утворено від іменника РІЗДВО додаванням суфікса ЯН)