Глядя в окно, барыня увидела собачку и велела привести ее к себе. Муму, отроду еще не бывавшая в таких великолепных покоях, очень испугалась. Барыня приказала покормить собачку. Степан принес блюдечко с молоком, поставил перед Муму, но Муму, дрожа и озираясь вокруг, даже не принюхалась. Барыня подошла к собачке и хотела погладить ее, но Муму судорожно повернула голову и оскалила зубы. Барыня проворно отдернула руку... Внезапное движение собаки ее испугало.
— Отнесите ее вон, — проговорила изменившимся голосом старуха. — Скверная собачонка! Какая она злая!
115 где то, я смотрел сейчас, там 8 глав
<span>насколько я помню сказку ,может быть либо из за того ,что он был добрым,либо потому что Иван Царевич помог Серому волку ,и он (серый волк )хотел отблагодарить!!!</span>
Їжакевіч. Їжакевич — народний художник УРСР, відомий далеко за межами України. Народився в селі Вишнеполе Уманського повіту Київської губернії ( тепер Чабанський район Черкаської області ) в родині селянина.
У 1876 році приїхав до Києва, щоб "вибитись у люди" за допомогою свого дядька-дяка Києво-Печерської Лаври.
Хлопчику пощастило потрапити в лаврську іконописну школу. У 1882 році він переходить у художню школу М. І. Мурашка, де починає працювати його помічником .
Через 2 роки Івана зарахували в Академію мистецтв. Не маючи ні від кого матеріальної допомоги, Їжакевич одночасно з навчанням змушений був заробляти собі на хліб, відсилаючи малюнки та ілюстрації до журналів.
У 1888 році він залишає Академію, а в 1895 році рада Академії видає йому посвідчення на право викладання малювання у середніх учбових закладах.
Він ілюструє оповідання М. Гоголя, Лесі Українки, І. Франка, М. Коцюбинського, поеми Т. Шевченка та інших письменників.
