<span>Ім’я американського письменника Марка Твена </span>знають в усьому світі.
Його твори «Пригоди Тома Сойєра», «Пригоди Гекльберрі Фінна», «Принц та злидар» читають із великим задоволенням і діти й дорослі. Діти захоплені пригодами своїх однолітків, а дорослі згадують власне дитинство, дивлячись на себе очима дітей.
Багато пригод, характерів Марк Твен «списав» із себе та своїх товаришів, тому його герой — бешкетник, фантазер, але водночас чесна і благородна людина — завоював симпатії
<span>мільйонів читачів різних поколінь.</span>
Это Укр. мова или математика?
Групи прикметників:
У мене є найліпший за всіх друг.
На людей які дуже працьовиті кажуть, що в них золоті руки.
Мені дуже подобається собаччин хвістик, бо він дуже пухнастий.
Подружки Наталка та Оля не бачились ціле літо, і ось, нарешті вони зустрілись.
- Привіт, Натко!
- Привіт, Оля, я так сумувала!
- Я теж!
- Олю, точно, забула сказати, у мене ж сестра двоюрідна гімнастикою художньою займається, прямо як ти!
- Клас! А скільки у неї медалей?
- 14.
- Ого! А вона буде їхати на чемпіонат України з художньої гімнастики?
- Авжеж! Вона виступає одна, а потім у неї ще групові, з чотирма дівчатами. Одна вона буде виступати з предметом скакалка, а групові будуть зі трьома стрічками та з двом м'ячами.
- Крута у тебе сестра!
- Згодна.
- А вона була на змаганнях " Зірочки Таврії "?
- Так, аж три рази!
- Ну добре, вибач що так мало поговорили, але мені треба йти на тренування. Бувай! На все добре!
- Бувай!
Просте поняття , - спілкування…
Але яку вагу питання
Оце приймає з часом враз,
Коли стосується вже нас.
Тих нас, кого лишають друзі,
Зникають на життєвій смузі,
Тих нас , від кого йде рідня …
Ми ж спілкувалися щодня
Уста в уста, лице в лице
І нам здавалося, що це
Буде постійно… та дарма
Того, що було, - вже нема.
Життя не вічне, - сиротіємо
І втративши, звісно жаліємо
Тих співрозмовників, що з ними
Були близькими ми такими.
Ми спілкувались і без слів
Була в нас радість, був і гнів…
Та закінчилось, - час пробив
І наодинці залишив
Нас з спогадами: " От колись !.."
Й сльозою очі налились…
Яке просте, яке безцінне
Те спілкування швидкоплинне,
Як відчуваєш, що душею
Благоговієш ти своєю
Від жесту, погляду, від фрази,
Коли слова немов алмази
Дорогоцінними рядами,
Як перли стеляться між нами.
Спілкуймось, люди, час іде
Нехай між нас не пропаде
Бажання просто спілкуватись
Словами в просторі єднатись !
