На дереві не має двох однакових листків. Якийсь більш яскравий, а якийсь тьмяніший, на одні світить сонечко, а інші точить гусінь.
Так само і люди. Хтось став успішним і багатим, а хтось залишився бідним. Когось доля нагородила вродою, а кого обділила. Ми всі ніби ті листочки. Але хтось ловить сонячне проміння, а хтось знаходиться у затінку. У кого в душі радісно й щасливо, а у кого засіла велика гусінь сумління.
Тому, кожен має свою долю і свій бік дерева. Ми діти, молоді листочки. У житті нашому весна і ми маємо, пережити ще купу злив і сонячних ранків до холодної осіні, коли вітер віднесе нас далеко від свого дереваⒶ.
Хм... Напевне що э. Адже в Альпыйскій баладі розповідають про чоловіка який тікав і дивну дівчиу. Хоч вона була дивна він її все одно покохав. Так і в пурпурових вітрилах хлопцю розповів трактирник що Ассоль дуже дивна дівчина, але він їх непослухав і покохав її
Митько сміливий , не падає духом , розумний , світловолосий, худий
Сергій винахідливий, повненький , темнявий, сміливий
Могу тебе подкинуть идейку как написать, тебе остается только расписать это.
Современный человек так или иначе не может потерять свою индивидуальность, хоть что-то но он будет делать по своему, с какими-то своими особенностями.
Но в течение жизни человеку приходится подстраиваться под какие-то обстоятельства, людей. Распиши только это, если конечно подойдёт. И в конце как вывод можешь написать как лично ты относишься к этому, то есть как ты считаешь стоит ли подстраиваться под какие-либо обстоятельства, людей.
В общем думаю ты понял ход мыслей. <span />
Толя:син багатого хазяїна будинку,байдужий до всіх,боязливий,брехливий.Федько:чесний,розбишака,халамидник,сибіряка,еамінь,а не дитина.