Герой повести, Тарас Бульба — полный и яркий представитель удалого запорожского воинства. Для него настоящая жизнь только в походе, а единственно понятная и допустимая деятельность — война. Про Тараса Бульбу можно сказать так же, как Гоголь сказал об Остапе: «Он имел доброту в таком виде, в каком она могла только существовать при таком характере и в тогдашнее время».
Он имел суровый и тяжелый характер и принадлежал к тем людям, которые «не скоро накаляются, но, накалившись, упорно и долго хранят в себе внутренний жар». Он прям, вдвойне прям, как все истинно прямые натуры. Он не только не знает, что такое хитрить, не умеет изворачиваться и применяться к обстоятельствам и к людям, но он не знает, что такое значит и колебаться и находиться в нерешительности; он крепок в своем взгляде на вещи и из всего делает прямой вывод и держится его неуклонно.
Он проходит перед читателем во всей своей грубой, близкой к дикости, натуре, начиная со сцены первой встречи с сыновьями и кончая кровавыми подвигами, которыми он мстит за смерть Остапа.
Обманула лиса мужика,а мужик не понял в чем дело и побрел по дорожке домой
Жили были волк и львица они повезли своих ребят (детей) в детский сад а потом у мчались в горы на работу в детский город. Где в салоне доброты дарили бабочками цветы .летел и бык на аэроплане а рядом бедный козлик стоял, живут в бороде у него 2 лягушки а на спине сидел медведь держался за ушки .Вообщем город Доброты это город где сбываются мечты.
Достоєвський підкреслює влада середовища над людиною. Побутові дрібниці стають у письменника цілою системою характеристик. Варто тільки згадати, в яких умовах доводиться жити «маленьких людей», і стає зрозуміло, чому вони такі забиті й принижені. Раскольников живе в кімнатці з п’ятьма кутами, схожою на труну. Житло Соні - самотня кімната з дивним гострим кутом. Брудні і жахливі трактири, в яких під крики п’яних можна почути страшні визнання знедолених людей. Крім того, Достоєвський не просто зображує лиха «маленької людини», а й розкриває суперечливість його внутрішнього світу. Достоєвський був першим, хто викликав таку жалість до «принижених і ображених» і хто безжально показав з’єднання в цих людях добра і зла. Дуже характерний в цьому відношенні образ Мармеладова. З одного боку, не можна не відчувати співчуття до цього бідному і змученого людині, задушеному нуждою. Але Достоєвський не обмежується солодким співчуттям до «маленької людини». Сам Мармеладов зізнається, що його пияцтво остаточно згубило його сім’ю, що старша дочка змушена, була піти на панель і що сім’я годується, а він п’є саме на ці «брудні» гроші.
500кг = 50ц 1ц=100кг
480ц = 48т 1т=10ц=1000кг
