[ б а' й р `а к ]. [ в` и п' у ] ,[а к` а ц' і й а] , [ б р о (д ж` у ], [О`ОН] , [р 'а й `о н], [о л `і й а ], [н и з' к `и й ], [ Л у' к `а н ], [ б' `а й к а].
(с а м о т н і с т *) на голос на о, а Т помякшене
Ну да.......................................................................
Хліб — це саме життя, його обожнюють і звеличують, навколо нього зосереджується все існування людини, йому підпорядковуються час і простір. Тому й культура наших пращурів була хліборобською. До хліба українці віддавна ставилися з особливим пошанівком: крихітка хліба від паляниці не може бути зметена зі столу під ноги разом із сміттям.
Хліб — усьому голова. У цьому прислів’ї відображено великий досвід і важливе життєве правило, осмислення ролі хліба в бутті українців і ставлення до нього кожного з-поміж наших співвітчизників.
Хліб відігравав величезну роль, по суті, у всіх обрядах українців, використовувався як ритуальна страва під час багатьох свят. Наприклад, під час обряду сватання батьки молодят обмінювалися хлібом, а під час запросин дарували випечені з пшеничного тіста шишки. А на весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя.
Так, хліб — це справедливість і добробут, праця й пісня. Однак найголовнішим є те, що хліб уособлює смерть і воскресіння, бо зернина вмирає, щоб воскреснути й подарувати людині десятки інших зернин. Людина ж, споживши хліб, вирощуватиме в душі добрі почуття, а в розумі — хвалебні думки.
Загальні : прізвище, дівчинка, брата, сценки.
власні : Лесі, Українки, Лариса, Петрівна, Косач, Звягелі, Волині, Михайла
