З школи я йду довго. Навкруги було так тихо. Я вже пройшов майже пів шляху, і став чути спів синички. Я зупинився і почав слухати. Синичка така маленька, а так голосно і гарно співає. Напевно спів для синички це її мета, і вона так старанно до неї прагне. Десь ще хвилин 10 я послухав її прекрасний, може трошки тихенький, але прекрасний спів. Я пішов додому і цілий день намагався йти до своєї мета, як та маленька синичка.
У житті кожна людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем. У її житті бувають торжества, веселощі, але й години страждання від якогось горя. Душу її бентежить то всепоглинаюча любов, то відчуття огиди до певних явищ у житті. Бувають такі моменти в житті, коли треба від чогось відмовитися заради рідної людини, а на чомусь слід принципово наполягати. Треба піднятися силою своїх думок, переконань над почуттям і емоційними поривами з однією метою — не принизити ні себе, ні тих, хто поруч.
Усе це вимагає людська гідність. Народна мудрість стверджує: "Від спраги помирай, але гідності не втрачай". Треба з гідністю жити, працювати, переживати радість і горе, з гідністю зустрічати свою останню годину.
Гідність — це мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро й тонко ти зумів визначити, що гідне і що негідне. Гідне повинно стати суттю твоєї власної культури, негідне хай викликає презирство й огиду.
Гідна людина завжди красива, бо вона не дозволяє собі бути негарною завдяки низькому вчинкові чи підлій думці. Можна мати прекрасну зовнішність, але ця краса буде тільки зовнішньою, без внутрішньої краси така людина нікого не зацікавить, не приверне увагу людей порядних, інтелігентних. Тому не слід, звичайно, забувати про зовнішню красу, але треба дбати про внутрішню — душевну, а це може допомогти зробити тільки почуття власної гідності.
Тому що вишня і слива- це плодові дерева й одночасно самі плоди, а жолудь і яблуня мають по одному значенню: жолудь- це плід, він росте на дубі, а яблуня- це плодове дерево, плід якого називається яблуко
[ч у д о в и й ж о в т и й к о л і р п о д е к у д и н а к і н ц я х х м а р о к л и с н и т ' т о ж о в т о г а р а ч и м с в і т о м т о р о ж е в и м] [с о н ц е б е з п р о м і н: я ч е р в о н е н е н а ч е з ж а р у а л е ж о в т и й с в і т о д х м а р о д б и в а є й к и д а є й а с н и й с в і т н а ш и р о к у к а р т и н у] [з а в и ш г о р о д о м с т о ї т ь н а д н і п р і с и з а а л е з ж о в т и м с у т і н к о м і м л а]