Незнание, невежество, серость
Хлопці вирішили допомогти бабусі скопати город, аж раптом у землі вони знайшли скарб.Спочатку хлопці не могли повірити своєму щастю і продовжували викопувати скарб ще швидше. Коли вони дісталися до дна, вони побачили зовсім маленький ящичок з замком. Хлопці дуже засмутилися, адже вони не знали як відкрити скарб. І вони вирішили на допомогу покликати бабусю. Коли бабуся прийшла на город, вона дуже зраділа, що хлопці викопали їй таку велику яму, адже їй така і потрібна була. Але коли вона дізналася, що вони знайшли, вона дуже здивувалася. Їй теж було цікаво, що всередині і тому вона взяла коробку і попрямувала до свого сарай, щоб відкрити її. Хлопці пішли за нею. Бабуся дуже довго намагалася відкрити коробку, і нарешті у неї це вийшло. Вони все стривожено чекали відкриття скарбу, вони хвилювалися і раділи одночасно. Коли коробка відкрилася, хлопчаки прокинулися. Насправді це був сон. Вони засмутилися, але все ж вирішили допомогти бабусі.
Я відчинив двері на дзвінок. За дверима стояв захеканий мій друг – п’ятикласник Ігор. Ігор дуже любить тварин і пташок. Я подарував йому маленького їжачка, і хлопець приручив його так, що їжачок бігає за ним, як цуценятко. Була в нього ручна галка, що завжди сиділа в хлопця на плечах. Ще Ігор – власник голубів, що живуть у нього під ліжком. Коли мій друг зайшов, він подав мені невелику торбинку, в якій лежала малесенька пташка. Це одна з найменших наших синичок, яка зветься голуба синиця. Але київські птахолови називають її сенчиком. Звідки пішла ця назва, не знаю, але яка ласкава, пестлива назва! Правда, сенчик дуже гарний. У нього тім’я і потилиця блакитно-сині, вузенькі смужки над дзьобиком і над очима білі, вуздечка, смужки за оком і верх шиї темно-сині, животик і груди жовтуваті, хвіст і крила зеленкувато-блакитні. Отак розцяцькований наш сенчік! До того ж він меткий, непосидячий, цікавий, як сам Ігор. Секунди не посидить спокійно. Так сенчік став хазяїном квартири. Він увесь день літає з кімнати в кімнату, залітає у кухню і все підбирає якісь крихти, аби поїсти. Йому хочеться все бачити і знати, бо він дуже цікавий. Усі полюбили сенчіка, хазяїна квартири. А Ігор щодня забігає провідати свою веселу, жваву пташинку (За О. Копиленком).
Низиною-ою канцовка -низин корень, розстрелений-ий канцовка- роз префикс стел -корень ен- суфикс
