1. Велика чотирикутна сумка із застібкою, в якій носять ділові папери, книжки, зошити і т. ін. Студент.. не сказав ні слова, взяв у Насті з рук тяжкого портфеля з нотами і разом з Настею пішов до кімнати (Леся Українка, III, 1952, 582); Годієра.. видобував якісь папери із свойого бездонного шкіряного портфеля (Іван Франко, VIII, 1952, 93); Він.. дістав з портфеля оперативні зведення з фронту і заглибився в читання матеріалів (Натан Рибак, На світанку, 1940, 193).2. Посада міністра або взагалі висока, керівна посада. — Влади між собою ніяк поділити не можуть. Це страшно, коли б'ються за портфелі нікчеми (Микола Зарудний, На.. світі, 1967, 133). Міністерський портфель; Портфель міністра — посада міністра. Прийдіть до нас, пане Бальзак, зголосіться прихильником Республіки, портфель міністра в Тимчасовому уряді чекає на вас (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 217); Міністр без портфеля див. міністр.3. перен. Сукупність рукописів, прийнятих видавництвом, редакцією і т. ін. для видання. Згодом я зробив «Сумку дипкур'єра» (середній фільм). Потім я сам взявся писати сценарій, за браком їх у портфелі дирекції (Олександр Довженко, III, 1960, 239). <span> Редакційний портфель — сукупність рукописів, що їх має редакція для видання.</span>
Наш народ здавна відзначався своєю високою духовністю. Вона з глибини віків промовляє до нас звичаями, обрядами, піснями, чудовими спорудами і фресками Софії Київської, Михайлівською золотоверхою, справжнім дивом — козацькими соборами, то стали виявом народного бачення й розуміння краси, духовного багатства українського народу.Ми ніколи не були бездуховними, примітивними. А якщо й трапляються окремі «людці», «безбатченки», що готові посягнути па святині, то воші знаходять осуд і ганьбу у людей. Згадаймо, як виступили мешканці села Зачіплянки проти Володьки Лободи, який зазіхнув на святая святих — собор (роман О. Гончара «Собор»).Саме у ставленні до старого козацького собору тут показано духовну сутність народу. А Софійський собор — це втілення душі народної, народного духу, духу, громадянства, мудрості.Духовність людини — це особлива здатність цінувати, зберігати, примножувати найвищі прояви високого, здійснювати лише праведні вчинки, творити добро не заради похвали, а за власним сумлінням. Розумна людина обов’язково приходить до віри в Бога, бо саме у десяти заповідях Господніх — мораль, етика, основні закони людського буття.<span>Ми живемо у скрутні часи. Нині у душах багатьох людей панує хаос. Знецінюються моральні та стичні цінності, часто світом керують неправда і гроші. Люди кинуті напризволяще. Вони зрікаються віри й добра. Тупцюються на місці, наче сліпці, заганяючи себе у глухий кут самознищення. Замість духовних цінностей на першому плані — низькі потреби.
</span>Скарбницею людського духу є мова народу. Адже саме через мову народ передає свої мрії, бажання, прагнення, переживання. Наша мова належить до найрозвиненіших, найбагатших мов світу. Але сьогодні, на жаль, і вона переживає важкі часи. Деякі наші співвітчизники готові легко зректися рідного слова, замінити його чужим. Нині так, як і за часів Т. Г. Шевченка, ми нерідко бачимо плазування перед західним. А наш духовний батько нам заповідав:Не шукайте, не питайтеТого, що немаєІ на небі, а не тількиНа чужому полі.<span>Я твердо переконана, що восторжествує правда на землі, злагода, добро між людьми. Ми усвідомимо заповіти предків, згадаємо про наш святий обов’язок перед історією і сучасністю, перед минулим та майбутнім. Ми будемо берегти духовне багатство нашого народу, примножувати його. Ми повинні задуматися про те, яку духовну естафету наше покоління передасть наступним, які духовні цінності ми створимо, передамо нащадкам.</span>
В мене є улюбленець, його звуть.... . Ми знайшли цього собаку ще зовсім малим. Він сидів один на вулиці і був дуже мокрий і холодний, томущо ішов дощ. Нам з мамою стало дуже шкода цю тварину і ми вирішили взяти її додому нагодувати. Але ... була тоді така засмучена, що ми вирішили залишити цю маленьку тваринку назавжди. І зараз ні про що не шкодуємо. З цього маленького песика виріс великий друг. Я його дуже люблю.
У кожної людини є своя співуча пір”їнка.Є таке прислів”я :У кого є щаслива пір”їнка тот щасливий,а у кого немає-ні.У деяких людей є талант,а якщо у тебе його немає,то ти ще не визначив його.Ти не повинен сумувати що у тебе немає таланту,це співуча пір”їнка нам дає талант,а талант є у кожної людини.Пробуди у себе ту мить,у якій ти знайдеш свою пір”їнку.
У мене є дуже добрий товариш Костя, він дуже позитивна людина, яка завжди всміхається. Він завжди підтримував мене, коли мені було сумно, за що я його дуже поважаю. Також,одного дня,коли я мав повертатися зі школи почалася сильна гроза.
Парасолі у мене не було. Костя побачив, що я у прикрій ситуації, та віддав мені свою, хоча сам, біжучи під дощем, простудився. Я дуже пишаюсь своїм товаришем