Гражданская война в Англии
Долгий парламент
Казнь Карла 1
Протекторат Кромвеля
Республики в Англии
Революция Стюартов
Установление парламентской монархии
Десятинная церковь(Успения пресвятой Богородицы)
Начнем с того что промышленный переворот, это широкое применение машинного труда, резкое повышение производительности плюс быстрая урбанизация, повышение жизненного уровня населения. В общем промышленный переворот сопровождался переходом от аграрного общества к индустриальному.
<span><u>Владимир Мономах</u> был инициатором созыва <span>съезда русских князей в<span> 1097 году в городе Любече.Он преследовал две цели-сплочение против половцев и прекращение распрей между князьями.</span></span></span>
Неолітична революція — історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано з виникненням тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності.
Мапа світу, що зображає приблизні центри появи землоробства та його поширення[1]
Родючий півмісяць
Неп-оф-Хауар, поселення землеробів, що датується 3500 — 3100 роками до н. е.
Неолітичний камінь для обробки зерна
Термін «неолітична революція» увів у 1949 англійський археолог Гордон Чайлд. Неолітична революція полягала в тому що людина від полювання і збиральництва перейшла до відтворювального господарства, тобто почала розводити тварин (рогата худоба, коні, подекуди дикі свині) та почала вирощувати рослини замість того, щоб шукати їх. В епоху мезоліту, що тривала у XI–VIII тис. до н. е., на всіх заселених людиною територіях перестав позначатися вплив останньої фази зледеніння. Сучасні клімат, флора і фауна набули своїх нинішніх географічних меж. Людина набула всіх біологічних характеристик сучасної людини, а людство розділилося на раси. В епоху неоліту (VIII-ІІІ тис. до н. е.) у географічно віддалених людських співтовариствах відбулася ціла серія драматичних технологічних і соціальних змін, котрі називаються «неолітичною революцією». Її сутність полягає у переході від господарства привласнюючого (збиральництва, мисливства і рибальства) до виробляючого (землеробства і скотарства).
