<span>Н. двісті
п’ятдесят дев’ять
Р. двохсот п’ятдесяти
(п’ятдесятьох) дев’яти (дев’ятьох)
Д. двомстам
п’ятдесяти (п’ятдесятьом) дев’яти (дев’ятьом)
З. двісті
(двохсот) п’ятдесят (п’ятдесятьох) дев’ять (дев’ятьох)
О. двомастами
п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) дев’ятьма (дев’ятьома)
М. (на) двохстах
п’ятдесяти (п’ятдесятьох) дев’яти (дев’ятьох)
Н. три тисячі
шістсот сімдесят вісім
Р. трьох тисяч шестисот
сімдесяти (сімдесятьох) восьми (вісьмох)
Д. трьом тисячам шестистам
сімдесяти (сімдесятьома) восьми (вісьмом)
<span>
З. три тисячі шістсот
сімдесят (сімдесятьох) вісім (вісьмох)</span>
О. трьома
тисячами шестистами сімдесятьма (сімдесятьома)
вісьма (вісьмома)
М. (на) трьох
тисячах шестистах сімдесяти (сімдесятьох) восьми (вісьмох)
Речення:
В тому бою було знищено </span>двісті
п’ятдесят дев’ять
танків наших супротивників.
Разом з експедицією ми піднялися на висоту понад <span> три тисячі
шістсот сімдесят вісім
метрів над рівнем моря.</span>
Слово (підмет, іменник) має (присудок, дієслово) виростати (присудок, дієслово) з (прийменник) думки (обставина, іменник) , а (сполучник) думка (підмет, іменник) - зі (прийменник) спостережень (обставина, іменник) за (прийменник) природою (додаток, іменник) , самим (означення, займенник) собою (додаток, займенник) та (сполучник) іншими (означення, займенник) людьми (додаток, іменник). Схема: [ ], а [ ].
Речення розповідне, неокличне, складносурядне із зіставними відношеннями; 1 просте реч.: двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення: двоскладне, поширене, неповне, ускладнене однорідними додатками.
Яб зотів мати здібність літати,Супер! силу Бачити в наскрізь та всім допомагати
Міні- спідниця,екс-презедент,спідниця максі,
Рідна мова-це наша українська.
Я вважаю,що найголовнішим в її вивченні є орфографія.Без неї наша мова була б не милозвучною і не правильною.Але ми вивчаемо орфографію і завдяки їй українська мова посідає 2 місце по милозвучності і плавності серед усіх мов світу.
Тому продовжеємо вивчати орфографію.