Ра/дість – 2 склади, 7 букв, 6 звуків.
[ р а́ д' і с т']
голосні – [ а́ ], [ і ]
приголосні – дзвінкі [ р ], [ д']
– глухі [ с ], [ т']
Писанка була в неділю,в той же день було і рясне жито.
Я буду робити домашнє завдання,доки ти будеш працювати
Нинішній освічений і всезнаючий аматор мандрівок добре знає цей острів. Будучи найбільшим і наймальовничішим на Дніпрі, він перетворився останнім часом на справжню «Мекку» туризму. Кожен, хто подорожує Дніпром-Славутою, конче ступає на цю предковічну землю. І взагалі всі, хто приїздить до запорізького краю, прагнуть неодмінно відвідати легендарну Хортицю.
Хортиця — кровна братаниця Дніпра. Скільки несе свої води Дніпро-Славутич, стільки й височить посеред його розлогого плину закучугурений крислатими дубами кам’яний острів, що, немов гігантський старезний вітрильник, тихо пливе у вічність, Хортиця в сльотаву днину — сувора і хмурна, за сонячної погоди — велична і чарівна.
Острів — справжнє буйство ландшафту. Утворюючи його, природа довго не роздумувала — нагромадила бескиддя гранітних скель, залила низинні місця водою, кинула деінде віхті зелені — і вийшло диво. Мальовнича краса острова збереглася і до наших днів.
Хортиця — свідок подій сивої давнини. На крутих берегах острова зупинялися вої київських князів Олега, Ігоря, Святослава, Володимира. Пізніше тут таборилася Запорозька Січ, майоріли козацькі корогви. Під одним із дубів козаки писали політичний вердикт — лист турецькому султанові.
До наших днів дійшли козацькі назви окремих скель та яруг. «Найстійкіша» — Чорна скеля. Навіть за найясніших днів не освітлюється сонцем цей похмурий стрімчак. За переказом, саме на Чорній скелі 972 року загинув у нерівному бою князь Святослав.
На Чорному бескиді в’юниться Зміїна печера, що являє собою природне урвище глибиною до чотирьох і шириною до одного метра. Переказують, що тут запорозькі козаки ховали військову казну.
Довкруж Хортиці чимало напівзатоплених скель-острів-ців. Одна зі скель називається Запорозька миска. Це справді дивовижне творіння природи — виїмка діаметром півтора і глибиною близько метра, схожа на посудину. З покоління в покоління дніпровські лоцмани передавали легенду про те, що в спекотні дні козаки варили тут галушки завбільшки з кулак.
Неподалік від острова, на околиці села Верхня Хортиця росте славетний сімсотрічний дуб. Розповідають, що під дубом стояв зі своїм військом Богдан Хмельницький, коли 1648 року йшов на Жовті води.
Нині унікальна пам’ятка природи під охороною закону.
<span>Драматична поема складається з 5 дій. Зображуються 30-ті роки XI століття у Києві. Править Ярослав Мудрий. Він і стає головним героєм поеми. Крім нього, героями поеми є дружина Ярослава Мудрого Інгігерда-Ірина, діти — Єлизавета, Анна, Володимир, норвезький витязь Гаральд, Микита, монах Сильвестр, жителі Києва Журейко і Милуша. </span>
<span>В образі Ярослава Мудрого втілений ідеал мудрого правителя, що в усіх справах керується державним розумом та вимогами майбутнього. Він карає посадника Коснятина за те, що той сіє сварки по руській землі. </span>
<span>Князь же прагне єдності між князями. Він прагне зберегти могутність Київської Русі. Ті ж державні інтереси змушують його віддати доньку Єлизавету за норвезького витязя Гаральда, хоча вона і не хоче кидати рідну землю. Але такі шлюби зміцнюють силу держави. </span>
<span>Своїй дружині князь Ярослав не прощає спроби підняти заколот проти чоловіка і відправляє її до монастиря. </span>
<span>Сам же він, хоч уже й немолодий, стає на захист рідної землі під час нападу печенігів. Поряд з таким розумним та могутнім володарем змінюється і вдача Інгігерди, яка теж переймається патріотичними почуттями. </span>
<span>Микита приїжджає до Києва, щоб помститися за свого батька Коснятина, якого Ярослав наказав кинути до темниці. Але він не квапиться з помстою, спочатку хоче зрозуміти Ярослава. Микита бачить розум та справедливість володаря і прощає його, чим викликає гнів земляків-новгородців. Хлопець працює переписувачем у княжому теремі і закохується в Єлизавету. Та дівчині судилося вийти заміж за чужоземця і поїхати з країни. </span>
<span>Звістка про смерть батька знову навертає Микиту на думку про помсту. Він іде з Києва, мандрує світом, потрапляє до Норвегії, звідки привозить молитовник своєї коханої, яка не змогла жити у чужій стороні. </span>
<span>У боротьбі з печенігами Микита гине. </span>
<span>Патріотами рідної землі є також Милуша і Журейко — двоє закоханих. Уперше вони з’являються на сцені, коли Журейко приходить до Ярослава вимагати справедливості. Варяг Турвальд убив брата Милуші, що обороняв сестру, яку воїн хотів скривдити. Журейко вимагає покарання. Але Ярослав, керуючись інтересами державни, відпускає варяга. Журейко сам карає злочинця і тікає з Києва. Повертається він для того, щоб забрати з собою Милушу, але дізнається про змову проти князя і поспішає його попередити. Тепер він наживає собі інших ворогів, хоч і помилуваний князем. Журейко знову змушений тікати. Він кличе з собою Милушу, та дівчина воліє залишатися на рідній стороні. </span>
<span>Тільки втративши кохану, Журейко вирушає з Києва, щоб під час нападу печенігів привести у рідне місто новгородців. </span>
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)<span> </span>
<span>Драматична поема "Ярослав Мудрий" сповнена почуття патріотизму, яким наділені всі головні герої твору. </span>
<span>Ярослава Мудрого зображено державним діячем з холодною, розсудливою головою та добрим серцем. Він вірить у великі можливості своєї держави і свого народу. Але іноді образ його подається надто ідеалізовано, що позбавлено звичайної життєвої логіки. </span>
