Йде годинник. Проходить час.
Що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? Відповідь на це питання – неоднозначна. Комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку. Особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. Буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. А буває – настає зненацька. Наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. Щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. Також відчуття щастя мені дарує весна. Коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. Все навколо прокидається, оживає і стає так добре та тепло на душі. Для мене дуже важливо аби мої рідні були здорові. Щодня бачити посмішку на їх обличчі – справжня радість, без якої я не можу жити. Як же зробити людину щасливою? Напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому. Я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. Також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення, так що радій свому життю бо воно того варте.
Моя бабуся дуже старенька,i тому вона носить окуляри.
Радісний - веселий, життєрадісний;
ввічливий- культурний, шляхетний, вихований;
думати - гадати, вважати;
завірюха - хуртовина, хурделиця, метелиця, завірюха;
повільно - притишено, помаленько.
Така завірюха розгулялась на вулиці, що аж у вухах дзвенить. Хуртовина ніяк не припиняється, на дорогах поробилися знігові завали, неможливо добратися додому.