1. Складносурядне речення:
Дороги розмиті,
<span> В) і чується крик журавлиний.
2. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні
</span> А)
На схилах риє кольоровий кріт(,) І<span> тиша тут здається гробовою.
3. Між частинами безсполучникового речення треба поставити тире</span>:
Д )
І що не день – <span>все гірше, гірше, гірше.
4.</span> Складнопідрядне речення:
Невже мій шлях загубиться у мотлосі,<span> </span>
<span>Б)
як потьмяніє днів моїх скрижаль .
5. Пунктуаційної помилки немає в реченні:
</span> <span>Б)
Тисячі сіл вогнями благань і скорботи піднялися вгору і вугіллям та попелом
упали додолу.
6.</span> Граматично правильне продовження речення
<span>Готуючись вступити до університету, </span>
<span>Б)
докладіть усіх зусиль.
7. Вид складного речення.
А) О, не забуду, доки і живу, і той майдан, і ті дерева з інеєм. </span>
<span> 2)
складнопідрядне </span>
Б) Усі вже звикли: геніїв немає.
<span> 3)
безсполучникове </span>
В) Збагнуло серце вражене моє: пішов у смерть – і
повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є.
<span> 4) з
різними видами зв’язку. </span>
<span>Д ) Вже день здається сивим і безсилим, і домліває в
заростях ріка.
1) складносурядне
_
Г )* Це як, скажімо, вірувати в Бога і продавати душу сатані. </span>
*просте
Твір на тему "Як відшукати свій шлях у житті?"
:
Я дуже часто задумуюсь над тим, як відшукати свій шлях у житті. Досить не рідко серед дорослих можна почути фразу про те, що їм набридла їхня робота, яка взагалі не є мрією їхнього життя. Що ж потрібно робити для того, щоб праця стала приносити не лише задоволення, а й стала улюбленою діяльністю? Я вважаю, що для цього треба набрати сміливості та не боятися пробувати щось нове.
Не страшно змінювати хобі, наче рукавички. Це ж і є пошук свого шляху житті. Людина не дізнається, що саме їй підходить, доки не спробує. Не страшно навіть змінювати спеціальність в університеті, якщо через півроку навчання ти розумієш, що це - "не твоє". Я вважаю, що кожна людина має знайти себе. Звичайно, це не легкий шлях. Але займатися тим, що приносить духовне натхнення - дійсно цікаво.
Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда. То й повість починається, як починаються казки: "За широкими морями, за лісами дрімучими, ще й за горами кам’яними... був колись веселий край, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями".
<span>З 28 на 27 лютого старого стилю в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті кріпака пана Енгельгардта, Григорія Шевченка, народився син Тарас. </span>
<span>Батько й мати на панщині, то й доглядала за малим Тарасом старша сестра Катерина, яка й сама ще була дитиною. Хочеться їй самій ще з подругами погуляти, то посадить малого в ямку на вигоні, накаже не вилазити та й майне до гурту. Згада про малого тільки тоді, як із поля покажеться череда. Вітром летить до ямки, а воно сидить. Як побачить Катрю, з плачем викидає рученята. І картає себе Катря, що покинула дитину саму на вулиці. Ідуть вони за село виглядати маму й татка. </span>
<span>Минають роки... Росте Тарас... Тільки зіп’явся на ноги, почалось дитяче бурлакування, бо батьки на панщині, брат десь пастушить, сестра нагороді... І мандрує дитина то на леваду, то до ставу, то за сад на могилу... </span>
Сад темний, густий, бур’янами зарослий. Невесела й хата Шевченків зимою та восени — кривобока, стара, стіни повигинались, солома потемніла, потрухла, мохом узялась, дірки світять голими латами. А весною зацвіте садок , посіє Катря квіти під вікнами, і суму мов не було. Вперше по весні Шевченкова родина розташувалась коло хати надворі вечеряти. Але невесела та вечеря: зморений батько свариться, мати заклопотана, зажурена, дочка заплакана. Зайшов звичаєм сусід погомоніти й дивується, що так пізно вечеря. То мати й розповіла про їх клопіт: Тарас десь дівся. Скрізь обшукали, та так і не знайшли. Вирішили після вечері знов іти шукати.
<span>Зарипіли десь вози; вдарила луною багатоголоса пісня. Всі забули на деякий час про хлопця, заворушились – чумаки! – повиходили назустріч. Аж тут Катря побачила Тараса. Почали допитуватись, де був. Хлопець і розповів, що заблукав у полі, стрів чумаків, вони посадили його на віз, дали батіг у руки та й привезли додому. А як повкладала мати дітей спати, а сама з сусідами сіла на призьбі, почав Тарас тихим голосом розповідати брату та сестрі, що ходив туди. Де сонце заходить, і бачив залізні стовпи, що небо підпирають. Крадькома прислухалася мати: </span>
<span>—</span>
Бра-ття - 2 склади: 1 склад - відкритий, наголошений, 2 склад - відкр., ненаголош.
[б] - приголосний, дзвінкий, твердий
[р] - приголосний, сонорний, твердий
[а] - голосний, наголошений
[т':] - приголосний, глухий, м"який
[а] - голосний, ненаголошений
6 букв, 5 звуків.