Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого,— сама молиться душа... Могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів... Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас є, що він нас єднає! Софія — душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почуваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу.<span> Витвір справді бого-натхненний, як казали колись... І може, вища сила відвела в останню мить чорну руку руйнівника (Зі щоденника О. Гончара).
</span>
Кажуть народ є живим, допоки живе його мова. Мова - це кров, що оббігає тіло нації. Витече кров - умре нація.Тож від нас, нинішнього покоління молодих, залежить,чи не перерветься та золота нитка, що повязує покоління з поколінням.Саме від нас залежить, чи не будуть замульовуватись криниці рідної мови.Рідна мова - це божий дар. Рідна мова теж батьківщина. Наша рідна Україна цвіте калиновим цвітом, співає соловїним голосом.
Вона красиво катаеться на ковзанах .
Ответ:
Правильно пишется - фонтан.