<span>Орієнтир, добре видимий на місцевості нерухомий предмет (природний або штучний) або елемент рельєфу. О. застосовуються для управління підрозділами і вогнем.
</span>Афіша -<span> вигляд реклами, сповіщення про спектакль, концерт, лекцію або інший культурний захід, суспільне видовище, спортивному змаганні і тому подібне
</span><span>Овації - з</span>ахоплені знаки схвалення, бурхливі оплески (з радісними вигуками).
<span>
</span>
Влітку зайці в сіренькій шубці.Вони при небезпеці ховаються під кущемами. Гілочки кущів коричнувато-сіруватого кольору і цих тваринок непомітно. А взимку випадає багато снігу, тому зайці змінюють свою шубку на білесеньку,як сніжок.Так вони і рятуються від хижаків.
Я підтримую думку про те, що недобре слово вбиває. Адже слово несе не тільки смислове, але й емоційне навантаження, отож слово по-різному впливає на людину, а недобре слово може і вбити.
На підтвердження цього досить згадати, як ми реагуємо на тон, яким може бути сказане одне й те саме слово. Наприклад, "красно дякую" може звучати як щира подяка, а може містити іронію або й відверте глузування. Тоді ми сприймаємо слова як знак недоброго ставлення до нас.
Яскравим прикладом цього може слугувати історія Марусі Чурай з однойменного роману Ліни Костенко. її слова для всієї України були як знамено в бою, як душа, що співає про гол
овне в житті. Але коли зрадив героїню Гриць, багато хто з ницих людців не посоромився встромити ніж недоброго слова у спину дівчини. Вона навіть не виправдовувалася, бо знала справжню ціну слова.
З чого починається вибір
професії
ВИБІР ПРОФЕСІЇ — ДУЖЕ ВІДПОВІДАЛЬНЕ РІШЕННЯ, ДО ПРИЙНЯТТЯ ЯКОГО НАС
ГОТУЮТЬ З ДИТИНСТВА: СПОЧАТКУ НАМ ЧИТАЮТЬ ВІРШІ ПРО ТЕ, ЧИМ ПАХНУТЬ
РЕМЕСЛА, ПІЗНІШЕ МИ ПРОСТО ХОЧЕМО БУТИ НА КОГОСЬ СХОЖИМИ. ХЛОПЧИКИ
МРІЮТЬ СТАТИ ЛЬОТЧИКАМИ, КОСМОНАВТАМИ, ШОФЕРАМИ, ДІВЧАТКА —
ПРИНЦЕСАМИ ТА СПІВАЧКАМИ, АЛЕ ЦЕ ТІЛЬКИ ДИТЯЧІ МРІЇ.
МИ ДОРОСЛІШАЄМО, ПІЗНАЄМО ЖИТТЯ, І ВЖЕ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ДИВИМОСЯ НА
НЕЇ БІЛЬШ РЕАЛІСТИЧНО.
САМЕ БУДУЧИ ПІДЛІТКАМИ, МИ РОБИМО СВІДОМИЙ ВИБІР МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ,
СПИРАЮЧИСЬ НА СВОЇ ІНТЕРЕСИ, ЗДІБНОСТІ, ПРИНЦИПИ І ПРІОРИТети
У СВОЇ РОКИ Я ТОЧНО ЗНАЮ, ЩО ХОЧУ ПРАЦЮВАТИ ЛІКАРЕМ. ЦЯ ПРОФЕСІЯ,
БЕЗУМОВНО, БЛАГОРОДНА, ЩО ВИМАГАЄ МАКСИМАЛЬНОГО ТЕРПІННЯ І ЛЮБОВІ ДО
СПРАВИ, АЛЕ Я ЛЮБЛЮ ЇЇ НЕ ЗА ЦЕ.
Чому я хочу стати лікарем
ПО-ПЕРШЕ, У МЕНЕ ТВЕРДИЙ ХАРАКТЕР І Я ДОСИТЬ РІШУЧА ДЛЯ ТОГО, ЩОБ У
СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ВЗЯТИ ВСЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА СЕБЕ.
ДЛЯ ЛІКАРЯ ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО, АДЖЕ БУДЬ-ЯКЕ ЙОГО СУМНІВ МОЖЕ ОБЕРНУТИСЯ
ЛЕТАЛЬНИМ РЕЗУЛЬТАТОМ ДЛЯ ПАЦІЄНТА. ЛІКАР НЕ ПОВИНЕН ТЯГНУТИ ЧАС, ЙОГО
ОБОВ’ЯЗОК — ШВИДКО РЕАГУВАТИ НА СКАРГИ І ВІДРАЗУ ПОЧИНАТИ ЛІКУВАННЯ.
ПО-ДРУГЕ, ДАНА ПРОФЕСІЯ ПІДХОДИТЬ МЕНІ Й ТОМУ, ЩО Я ЛЮБЛЮ ВИВЧАТИ
БУДОВУ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ, ВНИКАТИ В ТЕ, ЧОМУ ЛЮДИНА ЗАХВОРІЛА ТІЄЇ ЧИ
ІНШОЮ ХВОРОБОЮ І ЩО ЙОМУ МОЖЕ ДОПОМОГТИ.
БУДЬ-ЯКИЙ ЛІКАР ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ПРОСТЕЖУВАТИ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ
ЗВ’ЯЗКИ, ТАК ЯК ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛА ЗАХВОРЮВАННЯ — ПОЛОВИНА УСПІХУ, А
ІНША ПОЛОВИНА — ПРАВИЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ.
БЕЗ ВИЯВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ ЛІКУВАННЯ БУДЕ НЕЕФЕКТИВНИМ.
ПО-ТРЕТЄ, Я ХОЧУ ЗМІНИТИ СТЕРЕОТИП ПРО ЛІКАРІВ, ЯКИЙ СКЛАВСЯ В НАШОМУ
СУСПІЛЬСТВІ, НІБИТО ВОНИ БЕЗДУШНІ І НЕКОМПЕТЕНТНІ.
ФАХІВЦІВ СЕРЕД ЛІКАРІВ ПОВНО, ПРОСТО У НИХ ТЕЖ Є СВОЇ ПРОБЛЕМИ, ЯКІ
ПОТРІБНО ВИРІШУВАТИ. НЕОБХІДНО З РОЗУМІННЯМ СТАВИТЬСЯ ДО СВОЇХ
ЛІКАРЯМ, АДЖЕ БУДЬ-ЯКЕ ЇХНЄ СПІЛКУВАННЯ З ПАЦІЄНТАМИ — СВОГО РОДУ
ЖЕРТВА ЗАРАДИ НИХ.
НА ТЕМУ МАЙБУТНЬОЇ РОБОТИ МОЖНА РОЗМІРКОВУВАТИ НЕСКІНЧЕННО, І ЧАСУ,
ЩОБ ОСТАТОЧНО ВИЗНАЧИТИСЯ З ПРОФЕСІЄЮ, ЩЕ БАГАТО, АЛЕ Я ВЖЕ ЗРОБИЛА
СВІЙ ВИБІР
Я хочу жити в суспільстві,в якому мене будуть любити,поважати.Адже нікому не хочеться,щоб з його рішенням ніхто не рахувався.Напевно майже всі з вас хочуть,щоб до вашої думки прислухувались.Найважливіше у суспільстві на мій погляд це розуміння.Щоб у людей було розуміння до інших.Ось в такому суспільстві я б хотів (хотіла) жити.
