Украї́нська абетка<span> - сукупність літер,</span><span> прийнятих в українській писемності та розміщених у певному порядку. Дитячий галас було чути здалеку. Відважний Іванко кинувся на допомогу товаришеві без вагань. Мій найкращій приятель Данилко ганно грає на піаніно. Лінивий Петик ніколи не допомагає мамі по господарству.</span>
Дивіз України може бути таким "Ми українці,ми силачі і непереможні козаки".Такий дивіз ми можемо почути не часто.В Україні може й тепер немає таких дивізів.Є теперішні новіші не про козаків а про калину.А також найбільше дивізії є дитячих.Наприклад"Ми всезнайки ми маленькі ми чорняві й красивенькі"
1.Шукаючи горішки,білочка стрибає з дерева на дерево.
2.Мама,готуючи обід,співала пісню на кухні.
3. Читаючи книгу ,я уявляю сонце,море рожевого кольору.
4.Холодний вітер прямував на південь,зносячи все на своєму шляху.
Дорога до серця людини потребує багатьох зусиль. Щоб доторкнутися до найпотаємніших куточків нашої душі, до нашого серця, необхідно знайти правильний підхід. Та чому цей шлях вважається найламкішим? І якими є дороги до нашого серця? Відповідь на це питання я спробую дати у своїй статті .
На прикладі своєї майбутньої професії я можу навести ключі до серця вчителя, і також, до учня. Якщо учень шанує свого вчителя, не сперечається з ним і має спільну мову, то для нього вчитель відкриває своє серце. Але найважливішим є те, щоб вчитель знайшов дорогу до сердець своїх учнів. Для цього він повинен по-перше, любити своїх дітей, а по-друге - бути з ними щирими, ввічливими, обачливими, справедливими. Це є дуже важливим аспектом у формуванні відносин з учнями. Але ж чому цю дорогу називають найламкішою? Знову ж таки, спираючись на свою майбутню професію -(вчитель молодших класів) я можу сказати, що шлях до серця дитини може перерватися, якщо на дитину кричати, робити часті голосні зауваження, піддавати критиці. Кому ж сподобається, неналежне ставлення з боку вчителя? Мабуть не знайдеться таких. В такому разі учень ображається на вчителя, що є великою перешкодою на встановлення стосунків.
Отже, я можу зробити такий висновок: щоб знайти дорогу до людського серця, потрібно ставитися до людини щиро, бути чесним перед нею, шанувати її, підтримувати, допомагати.
Але найламкішою є дорога до серця через те, що іноді людину можна скривдити, розізлити, завдати болю навіть не підозрюючи про це. Тому будьте обережними зі своїми словами та вчинками, якщо не хочете втратити дійсно дорогу для вас людину