Благородство – це зовсім не одяг і не постава. Людину визначають її вчинки. Слова – це вітер. Одяг – зовнішня оболонка. Тільки вчинки розкривають справжню сутність людини, визначаючи тим самим ступінь шляхетності, так само як і інтелігентності. Благородна людина має бути в першу чергу поблажливою, поблажливою до слабостей і пороків інших. Благородство – це уміння прощати, хоча це зовсім не означає, що не потрібно вміти постояти за себе.
Яке б не було походження і положення, не принизити цим іншого – ось справжнє благородство. Повага до людей і інтелігентність – окремий випадок благородства. Жертовність, щедрість, причому не тільки душевна – теж приманне благородній людині. Благородство – це коли ти віддаєш людям все, що можеш і одночасно прощаєш цих людей за те, що вони не відповідають на це взаємністю! Загалом, благородство – це вчинки і справи, справи і вчинки. І при цьому відсутність тикання себе в груди і захвату своїм благородством.
Доводити , що благородство людини визначається не положенням і не знатним походженням, навряд чи варто. В основі благородства, насамперед, лежить високе розуміння честі і обов’язку. Кодекс благородної людини включає в себе такі поняття, як чесність, прямота, сміливість, принциповість, наполегливість і в той же час – гуманність, вміння щадити слабкого, бути вище дрібниць, вміти жертвувати власними інтересами на користь інших. Благородство – це коли ти робиш добро непомітно, не заради визнання і нагород. Я впевнений в цьому.
Є люди, які плутають благородство з зовнішньої красивою позою, з чванливістю, зарозумілістю. Будь-яке зауваження на свою адресу вони сприймають як образу власної честі. Людини, здатній на благородний вчинок, людині, що володіє почуттям власної гідності, якраз найважче образитися або образити.
Визнати свою помилку, вибачитися, якщо ти винен, не боятися потрапити в дурне або скрутне становище заради доброї справи – це не означає поступитися власною гідністю, а значить поступити великодушно. Але якщо ви скептично ставитеся до проявів безкорисливості, вам є над чим замислитися. Я переконаний: справжнє благородство невразливо для дрібниць життя. Треба за всіх обставин залишатися непохитною, чесною, благородною і безкорисливою людиною. Я сподіваюся стати чесною людиною, яка вчиняє безкорисливі вчинки, і мені є з кого брати приклад.
В-Вчитель Ж-Журналіст
Ж-Доброго дня Олено Олександрівно.
В - Доброго.
Ж - Ви можете виділити мені трохи часу?
В - Так звичайно.
Ж - Я хочу у вас запитати про вашого медаліста.
В - Про якого саме?
Ж - Про Івана Подеревлянського.
В - Що саме вас цікавить?
Ж - Опишіть будь ласка його.
В - Іван дуже талановитий хлопець,любить читати художню літературу,особливо вірші Шевченка.
Ж - Ви можете щось сказати про його батьків?
В - Його батько Сергій Миколайович був моїм однокласником,дуже трудолюбивий з самих ранніх літ прививав Іванкові любов до батьківщини,про матір не можу нічого сказати.
Ж- Дякую вам ,всього найкращого.
В - Допобачення .
Ось настала весна! (що зробила? настала, це присудок, часть мови дієслово, настала що? весна член речення подлежайшєє, частина мови іменник). Співають пташки, тече водопад! (пташки ща роблять? співають член речення присудок, частина мови дієслово, співає хто пташки подлежайшєє частина мови іменник.) тече водопад теж саме. розцвітають ароматні квіточки.(що роблять? розцвітають ч.п присудок частина мови дієслово, розцвітає що? квіточки ч.п подлежайшєє частина мови. Всі зустрічають весну! (все що роблять? зустрічають теж саме що і у всіх інших, зустрічають що? весну ч.п полежайшєє частина мови іменник, зустрічає хто все доповнення частина мови займенник. все!!!)))