Замість сніданку – стрічка новин у Facebook, замість розмов за обіднім столом – фото в Instagram. І до речі, обід туди ж. Як то кажуть: не сфоткав – не з’їв. За останні десять років наше життя круто змінилося. І сьогодні, напевно, вже у кожного є своя сторінка в соціальних мережах. І не одна: тих нині багато. Навіть жарти на кшталт «зайшов на п’ять хвилин, а вийшов о четвертій ранку» стали бородатими.
Кажуть, залежність від соціальних мереж не слабкіше, ніж у курця від сигарет. У Штатах навіть придумали спеціальний термін – Facebook addiction disorder, що перекладається приблизно так: «розлад Facebook-залежності». Втім, у кого як: замість Facebook може бути будь-яка інша соціальна мережа.
Завдяки Інтернету та соцмережам ми практично миттєво отримуємо інформацію. І її багато. Дуже багато. І здорово, що ми живемо у такий дивний час, коли можемо постійно бути на зв’язку та дізнаватися про життя друзів і близьких з їх постів у соціальних мережах. Але усе має зворотний бік. Це теж обговоримо.
Сьогодні розбираємося у тому, як ми перетворюємо своє життя на велику рекламну кампанію в соцмережах, та чому немає сенсу мріяти про бездоганне тіло (а чи дійсно воно таке?), як у, наприклад, «тієї з Беверлі-Хілз», або про машину на кшталт тачки однокласника, якою він любить похвалитися на своїй сторінці. Подивимося, як соціальні мережі впливають на суспільство й кожного з нас окремо, що вони можуть дати, а що – забрати. Ну і як ними користуватися, щоб витягти для себе максимум користі: усе ж таки без них у XXI столітті, погодьтеся, зовсім ніяк.
Крило лелеки потрібно лікувати.
Крило літака біле як хмари
Заголовок: весна
Прийшла, таяв, неслися, прилетіли, чутно, будують, народжуються.
Дієслова
Головні члени речення: 1) весна - підмет, прийшла - присудок. 2) сніг - підмет, таяв - присудок. 3) Струмочки - підмет, неслися - присудок. 4) Птахи - підмет, прилетіли - присудок. 5)щебетання - підмет, чутно - присудок.6) птахи - підмет, будують - присудок. 7)пташенята-підмет, народжуються - присудок.
Пожалуйста (будь-ласка)
Надземна частина рослини представлена системою пагонів. Пагоном (cormus) називається нерозгалужене стебло з листками та бруньками, що виросли протягом одного вегетаційного періоду. Ділянка стебла, від якого відгалужується лист (або листя), носить назву вузла, а відстань між сусідніми вузлами — міжвузля.<span> У деяких рослин стебло росте у висоту дуже швидко (бамбук за добу дає приріст до 30-100 см.). Збільшення стебла може відбуватися або за рахунок поділу клітин конуса наростання (верхівковий ріст), або за рахунок активного росту міжвузля (вставний ріст у злаків і хвоща).</span><span> Стебло (caulis), як і корінь, є осьовим вегетативним органом рослини. Воно виконує різні функції:</span><span><span>—<span> </span></span><span> зв'язує між собою всі органи рослини;</span></span><span><span>—<span> </span></span><span> забезпечує висхідну та низхідну течії речовин;</span></span><span><span>—<span> </span></span><span> визначає положення рослини, несе листки, квітки та плоди;</span></span><span><span>—<span> </span></span><span> запасає і береже поживні речовини (крохмаль, жир тощо);</span></span><span><span>—<span> </span></span><span> бере участь у фотосинтезі (зелені клітини шкірочки);</span></span><span><span>—<span> </span></span><span> є одним із органів вегетативного розмноження (на будь-якій його ділянці можуть утворюватися додаткові бруньки і корені).</span></span><span> Перший (головний) пагін рослини утворюється із зародкового пагона. Пагони другого, третього і т. д. порядків розвиваються з бічних бруньок, що можна спостерігати весною при розпусканні бруньок багаторічних рослин. Брунькою (gemma) називають зачатковий, ще не розвинений пагін. Вона складається з укороченого стебла із зачатковими листками й оточена бруньковими лусками, виконуючими захисну функцію. Луски є видозмінені листки.</span><span> Розрізняють верхівкові та бічні бруньки. Верхівкова брунька — це верхівка стебла, котра включає конус наростання, що складається з камбіальних клітин. Розмноження клітин конуса наростання забезпечує зростання стебла в довжину, формування листків і бічних бруньок. Отже, з верхівкової бруньки виростає головний пагін, а з бічних бруньок — бічні пагони (пагони другого порядку). Верхівкова брунька регулює зростання бічних бруньок. Вона виділяє гормон, який гальмує зростання і розвиток бічних бруньок. При пошкодженні та відмиранні верхівкової бруньки починають збільшуватися бічні, або сплячі, бруньки. Таким чином, зростання рослини продовжується.</span><span> Крім верхівкової та бічних бруньок рослини здатні утворювати бруньки на будь-якій частині стебла, на коренях та на листках. Такі бруньки називають додатковими, вони забезпечують вегетативне розмноження рослин.</span><span> Окрім верхівкової, бічних і додаткових бруньок виділяють ще квіткові бруньки, з яких утворюються квітки.</span><span><span> Розташування бруньок на пагонах є дуже стійкою ознакою тієї або іншої групи рослин. Бічні бруньки виникають в пазусі листка (або його зачатку) і розташовуються певним чином.</span> (рис. 29).</span> Рис. 29. Розташування бруньок на пагонах: 1 — верхівкове та бічне супротивне у кінського каштана; 2, З, — чергове у верби та в'яза; 4 — супротивне у клена гостролисткового; 5 — серіальне в аморфи. <span> </span>