Меотская культура складывается в VIII—VII веков до н. э. и она своими корнями уходит в эпоху бронзы. Основой хозяйства меотских племен было земледелие. Они выращивали пшеницу, ячмень, просо, чечевицу, рожь, лен. Большое значение также имело скотоводство — разводили крупный и мелкий рогатый скот, свиней и лошадей.
Меоты знали развитое ремесленное производство и металлургию, их керамика пользовалась спросом у соседних оседлых и кочевых племен. Меоты, находившиеся на торговых путях из античного мира к скифо-сарматским номадам, выступали и в качестве торговых посредников
Скорее всего это будет христианизация, русификация это же тип перевод на русский язык,значит точно не подойдет, миссионерство тож не подходит, крещение ну это уж точно не то,а христианизация самое оно
<span>Можно
сказать, что да, заинтересован. Бесплатная рабочая сила всегда нужна.</span>
Миф о прометее повествует о титане, который отдал огонь людям, тем самым был наказан Зевсом, наказание было такое: его приковал к скале Гермес, и в грудь воткнул алмазный камень, каждый день ровно в определенное время прилетал орел и выклевывал печень прометея. Но однажды прометея спас Геракл.
<span>У геракла было 12 повигов, которые он должен был совершить по указанию короля Ефрисфея. </span>
1 удушение немейского льва.
2. Убийство лернейской гидры
3. Истребление стимфалийских птиц
4. Поимка керинейской лани
5.укрощение эримфанского вепря и битва с кентаврами
6. Очистка авгиевых конюшн
7. Укрощение критского быка
8. Победа над царем Диомедом ( бросавшим чужеземцев на сьедение своим коням)
9. Похищение пояса Ипполиты, царицы амазонок
10. Похищение коров трехголового великана Гериона
11. Похищение золотых яблок из сада гесперид
<span>12. Укрощение стража Аида- цербера</span>
Ответ:
Візантійська імперія з’явилася в 395 році, після того, як розпалася Велика Римська імперія. Вона проіснувала півтисячоліття. Спочатку вона називалася Романією. У Західній Європі її довгий час називали як Грецька імперія, так як більшу частину населення становили греки. Самі жителі держави звали себе римлянами або ромеями. Тільки в XV столітті спадкоємицю Римської імперії стали іменувати «Візантією». Територія Візантії була величезною – близько 1 млн. км2. Вона займала 3 континенти: Африку, Європу, Азію. Столиця Візантійської імперії, Константинополь, існував ще в період Великої Римської імперії. У Середньовіччі це було найбагатше місто в Європі. Візантію, як і інші держави, спіткала доля вторгнення варварів. Але їй вдалося уникнути великих втрат завдяки мудрій політиці. Слов’янським племенам, які брали участь у Великому переселенні народів, дозволялося селитися на окраїнних територіях імперії. Це сприяло заселенню кордонів, до того ж слов’яни виступали щитом для загарбників. Основа економіки держави – торгівля і виробництво. Так як на території існувала велика кількість багатих міст, то в Візантії були всі товари, необхідні для життя. У період V – VIII століть розцвіли візантійські порти, адже на дорогах купців чекало багато небезпек. Верховна влада належить імператору. Його побут був облаштований надзвичайно багато і шикарно. Центральне управління здійснювалося відомствами: податкової установи, військової каси, пошти, зовнішніх зносин, управління майном імператорської сім’ї і так далі. Царський двір обслуговували палацові секрети. Візантійська імперія успадкувала основи римського судочинства і римське право. Тут функціонували такі поняття як юриспруденція, закон, право, звичай, норми кримінального процесу і права. В державі існувала чітка податкова система. Селянин або вільний городянин платив мита та податки в казну з будь-якого виду трудової діяльності і свого майна. Плата вилучалася за сад, місто, за свійську худобу та приміщення, в яких її тримали, за човен і корабель, за лавку і майстерню.