Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля.
<span>
Немає щастя вічного, немає, є вічний бій за щастя для усіх.
</span>
Законів боротьби нікому не зламати, закони материнства не перемінить.
Потім впали сніги, вдарила люта зима.
Вони не згинули, вони живуть і нині.
Любіть красу своєї мови, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова коханих батьківських степів.
<span>
Минають дні, минає літо, настала осінь.
</span><span>
Веселому жартівливому меншому братові хотілося говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів.
</span>
Як по-писаному -- говорити, відповідати; дуже чітко, не збиваючись.
розписатися обома руками-- охоче і повністю погоджуватися з чим-небудь, виявляти свою повну згоду.
брати до відома -- зважати/зважити на що-небудь, враховувати щось.
здати до архіву -- визнавати кого- небудь непридатним для чогось.
закон не писаний -- про кого-небудь, хто не вважає для себе обов`язковими правила, норми поведінки.
1.Я сьогодні був(була) у бабусі.
2.Мій товариш купив мені морозиво.
3.Я люблю допомагати людям.
4.Завтра я збираюсь піти в спортивний зал.
4.Восени дерева змінюють свій колір на жовтий та червоний.
Я слухаю джмелика
Як приємно лежати в траві та слухати, що відбувається довкола. Ось далеко промчало авто. Десь угорі на дереві обізвалася синичка: цінь-цінь! Ніби каже: «Поглянь, я тут!» У траві, якщо лежати й уважно її розглядати, можна побачити безліч різних комашок, жучків, маленьких метеликів. Та раптом серед мовчазного трав'яного населення я почув дивний звук. Спершу подумав, що то десь далеко у високостях літак летить собі. Аж ні, це десь поруч! Роззираюсь і завмираю від несподіванки, бо прямо переді мною сів на квітку джмелик. Він був ще невеличким, я подумав, мабуть, він перший раз вилетів знайомитися зі світом. Джмелик був так близько, що я мав нагоду роздивитися його з усіх боків. Він був такий собі — «качок» — товстенький, серйозний, діловий. Чорні лапки миттю ніби прилипали до пелюсток квіток. Чорні оченята поблискували на його голові, а вусики-антени щось вишукували в просторі. І звичайно ж, дуже красиве волохате вбрання в чорну та жовту смужечку. Мені здалося, що джмелик насолоджувався своїм приглушеним дзижчанням і продовжував вкотре перелітати з квітки на квітку. А може, він співав пісню й був вдячний мені як слухачеві.
Я лежав у траві і слухав джмелика.
Порізати, нарізати
Горіховий
Попечений, розпечений
Пиріжок
