Н. тисяча вісімсот сорок два
р. тисячі восьмисот сорока двох
д. тисячі восьмистам сорока двом
зн. тисячу вісімсот сорок два
ор. тисячею вісьмастами сорока двома
м. (на) тисячі восьмистах сорка двох
Моя розповідь буде про птахів, точніше, про одного з них. Я розкажу про дятла. Одного разу я поїхав до родичів у село. Там я гуляв у їхньому саду, великому та старому.
І ось, під час моєї прогулки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього самі відчинилася старі та незмащені дер'евяні двері. Але у садку навколо мене ніяких дверей, звісно, не було! Я почав здивовано озиратися, а тим часом звук пролунав ще раз, над самою моєю головою.
Аж тоді я побачив, як щось червоне майнуло на стовбурі дерева. Я здогадався, що це дятел. У тіні старої розлогої яблуні спочатку можна було помітити тільки червоний капелюшок птаха. Чорно-біле пір'я дятла я побачив пізніше, коли очи звикли до тіні.
Бачити дятла перший раз у житті для мене було так несподівано! До того ж на старому стовбурі дятел виглядав дуже нарядно. Відтак, я аж завмер на місці від подиву та захоплення.
Птах-трудівник старанно перебирався по стовбуру то сюди, то туди. Довгим дзьобом він стукав по дереву та прислухався. А відчувши шкідника, що сховався під корою, встромляв у дерево дзьоба та видавав своє фірмове: “Тр-р-р!”. Побачивши мене, дятел кумедно повертів голівкою в червоній шапочці, трохи почекав. Оскільки я не намагався вилізти на його дерево, цей працьовитий птах спокійно продовжив свою справу.
Я довго спостерігав за дятелом, аж поки він перелітів на інше старе дерево. У високій густій кроні абрикоси його вже не стало видно. Але я ще довго чув: дятел продовжував працювати.
<span>
<span /></span>
ЛЕВ
<span><span> </span>Влітку я була у зоопарку. Там бачила лева.</span>
<span><span> </span>Це велика тварина і дуже хижа. Час від часу він позіхав, гріючись під ласкавим сонцем. Тоді його паща відкривалась широко-широко, що ставало лячно. Шерсть світло-коричневого кольору. Мабуть, дуже тепла. Постава велична та горда. Навколо голови пишна грива, немов корона. Вона нагадує усім, що лев є царем звірів.</span>
------------------------------------------
<span>МАВПА </span>
<span><span> </span>Нещодавно у зоопарку я бачила мавпу.</span>
<span> Тварина була велика. Пишна шерсть чорно-білого кольору звисала навколо. За допомогою чіпких лап вона вправно висіла, стрибала з гілки на гілку у клітці. Зуби її великі, жовтого кольору.</span>
<span><span> </span>Особливо смішили відвідувачів гримаси, що корчила мавпа.</span>
<span>
</span>
1.а)зала,біль,милість! 2.б)Південне Полісся,Верховна Рада України!
Горобина - це народний символ України.
"Люба донечка, допоможи мені": скаала мама.
Сьогодні на уроці біології ми вивчали будову спини.
На четвертому уроці відбудеться урочиста лінійка присвячена дню писемності.
Черговий учень повинен мати бейджик.