В одному місці розрослись чималі вишняки. А далі от берега, коло самих хат ростуть дикі груші та яблуні,розкинувши своє широке гілля понад соняшниками. А ондечки серед одного города вгніздилась гілляста груша, розклала своє гілля трохи не при землі на буряки та картоплю
Давній рукопис, ніжний тюль, чорна туш, гарний собака, основна магістраль, душевний біль, холодний Сибір.
Я вважаю, що людськи взаєми-це шлях до прекрасного майбутнього у світі.Кожне слово,дія в цьому грає не аби яку роль.
По-перше,взяти наприклад соціально-побутову повість Нечуя-Левицького «Кайдашева сім‘я».До чого привели їх сварки після смерті Кайдаша,ділячи город?Аж ні до чого!Лише пусті відчуття та попіл на серці.
По-друге, людина має розуміти,що без цього вона може залишитися одна.Дуже страшно,коли тишина голосніше за все і в нікого немає.
Отже,ми маємо замислитися.Берегти близьких та взаєми між нами.Бути добріше.Бо як ви до людей,так і до вас
3.Біжить,вершник,голова,дружина,земля.
3. Коли бабуся одужає,ми поїдемо в село,що знаходиться недалеко від міста