Зима.сніг.олень.сіно.зайці.морква.дерева.годівниця.птахи
Нічь та щастя повино підійти
1. І шлях святинь твоїх, Славуто, тернами весь позаростав!
2. І ти, людино, в себе у ногах побачиш постать гордої природи.
3. Линьте ж, дні, котіться, весни, до мети
4. Прощай, синє море моє, безкрає, просторе
5. Краси У країни, Подолля! Розкинулось мило, недбало!
6. " Іване, Іване! "- промовила тихо мати
7. Грай, грай, глечику, а підеш без вушка
8. Заплач, Матвійку, дам копійку
9. Скачки, Данило, хоч то і не мило
10. Хапай, Петре, роки тепло
<em>Удаваний друг гірший за підступного ворога</em>
У всі часи дружба вважалася великою цінністю, у скіфів вона перевірялася кров’ю. Дружба оформлялася спеціальним договором і клятвою: надрізавши пальці побратими зливали цю кров. Лицарська мораль ставила чоловічу дружбу навіть вище кохання і сім’ї.
Зараз дружні почуття не такі важливі, як в давнину. Завжди людина знаходилась в пошуку надійного друга, партнера. Дружба часто допомагає змінитися на краще. Людина, котру вважають другом, більш за всіх знає про тебе, допомагає у важку хвилину та підтримує. Але хвилює запитання: якщо ця людина зрадить тебе? Тоді не має бажання довіряти кому-небудь зовсім. А тоді самотність?
Самотність дає зрозуміти, що ми маємо потребу в надійних, близьких друзях, можемо віддати їм часточку самого себе. Згадаємо героя новели О. Генрі «Останній листок» - Джонсі. Хвора дівчинка кожного дня рахувала листки плюща, бо лікар повідомив її, що коли відірвиться останній листок вона помре. Берман - герой цієї новели весь час пив і коли дізнався про хворобу дівчинки, намалював листок плюща, який довго не відривався від гілки. У Джонсі з’явилась надія на майбутнє. Григорій Сковорода навчав бути обачним у виборі друзів.
«Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отрутнішого від удаваного друга. Жоден диявол ніколи не приносить лиха більше, ніж такі удавані друзі».
Хотілось би на все життя оточити себе лише вірними та надійними людьми, тому що зрада ближнього – завжди гірша, ніж нападки зі сторони ворога
. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя (Шевч., II, 1953, 16); Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав (Головко, II, 1957, 8); * Образно. Карпат висока голова Віта безхмарне небо (Мас., Срібна дорога, 1946, 36); // Одиниця ліку худоби. Колгоспи, радгоспи і підсобні господарства вже зняли з відгодівлі 5,8 мільйона голів свиней (Рад. Укр., 22.XI 1956, 1); Розбрелась в степу худоба — Ціла тисяча голів (Нех., Ми живемо.., 1960, 106); // Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини. На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (Н.-Лев., III, 1956, 21); З темної зелені виступили важкі голови соняшників (Коз., Нові Потоки, 1948, 157).