----------------------------------------------------------------------------------------------
Говорюща риба - головний персонаж однойменної казки Емми Андрієвської. Вона була "соромом родини", бо мала чинити так, як інші - мовчати. Тому балакуху вигнали подалі від риб'ячої громади. Автор наділяє свою героїню кращими рисами характеру: привітністю, щирістю, добротою, бажанням допомогти, вірністю. Єдиний її недолік - зайва балакучість, коли не було співрозмовника, то говорюща риба розмовляла сама з собою. Їй пощастило зустріти рибалку, з яким балакуха заприятелювала. На жаль, через свою довірливість говорюща риба закінчила життя на сковорці рибалчиної дружини. Приятель риби, небалакучий рибалка, був невдахою: йому не щастило з уловом, дружина завжди сварилася, докоряла чоловікові за малий улов. А говорюща риба зрозуміла його краще, ніж люди, і стала допомагати. Рибалка був добрим, не здивувався зустрічі з балакучою рибою, став їй за товариша. Він прислухався до порад нової приятельки і був щасливий від знайомства з нею. Коли рибалці стало щастити на річці, він вирішив віддячити говорющій рибі й запросив її в гості. Чоловік так і не дізнався про смерть приятельки, тому довго чекав її біля річки.
<span>У сучасному світі не можливо прожити без грошей. З кожним роком вони все більше і більше втручаються в наше життя.</span>
<span>Гроші винайшла людина, щоб </span>створити<span> кращі умови існування. Але з їх появою виник поділ на «бідних і багатих». Так, в руках багатих зосереджувалась влада, а бідні ставали найбезправнішою ланкою. Подібна ситуація і зараз, незважаючи на те, що ми живемо в демократичній, незалежній державі. Проблема в тому, що особистість не навчилася користуватися грошима, вона свідомо стала їх рабом. </span>
<span>Дуже тяжко визнавати, що в нашому суспільстві панує «золота лихоманка». Зараз можна </span>придбати<span> все: побутові речі, дружбу, хороше ставлення, емоції….безцінною залишилась тільки щира любов. Світ дуже змінився, а разом з ним і приорітети. Ця умова сприятлива для процвітання корупції. Стає неважливим розум, людські </span>якості<span>. Але той, хто розраховує лише на гроші - дуже сильно помиляється. В період економічної кризи інфляція може «з’їсти» капітали.</span>
<span> З появою комп’ютерів, </span>Інтернету<span> ми втрачаємо можливість спілкуватися з природою, а разом з цим втрачаємо всі духовні цінності. Їм на зміну приходять матеріальні. Кожен намагається заробити більше, навіть якщо в цьому немає потреби. Необхідно змінюватися, адже це може стати початком кінця життя за Землі.</span>
<span>Якщо звернутися до релігії, то гріхом вважаються не гроші, а ставлення до них. Інколи жадоба штовхає на брехню, зраду, вбивство. Невже золото - така величезна цінність, що варта людського життя? Це всього лише еквівалент, через який вимірюється «вартість товарів і послуг». Кожен бажає жити дорого, але найголовніше знати міру.</span>
<span>Проблема грошей висвітлюється у світовій літературі. Український філософ Г. Сковорода повчав, що найважливіше «сродна праця», яка приносить задоволення, а не прибуток. Існує чимало історій про скнар. Яскравим прикладом може стати «Гобсек» Бальзака. Головний герой був упевнений, що гроші дають свободу, владу. Він так сильно ними захопився, що дозволив їм оволодіти собою.</span>
<span> Найголовнішим є те, що не золото визначає особистість, а особистість за допомогою нього може втілити власну мрію.</span><span>
</span>
Н двісті тридцять шість
Р двохсот тридцяти шести
Д двомстам тридцяти шести
З двісті тридцять шість
О двомастами тридцятьма шістьма
М на двохстах тридцяти шести
Н двісті тридцять шостий
Р двісті тридцять шостого
Д двісті тридцять шостому
З двісті тридцять шість
О двісті тридцять шостим
М на двісті тридцять шостому
Зерно-зернятно
Береза-березонька
Поле-полечко
Зелений-зелениться
Добрий-добродій
Високий-височенький
Ходити-хода