Кожна нація має свою звичаї та традиції щодо прийому гостей, кожний народ приймає гостей по – особливому, але небагато це роблять так відкрито та щиро, як українці.Український народ, завжди відрізнявся своєю гостинністю. Наша нація настільки добра та щира, що завжди з великим задоволенням люди йдуть в гостів до українців.Будь – який гість, чи то запрошений, чи то випадковий приймається однаково шановано. Хазяйка вбирає кімнати, робить оселю чистою та світлою. Потім на стіл вистилається чиста, святкова скатертина, на яку виставляються смачні страви, які відображають майстерність господині готувати. Особливим показником гарної господині можна вважати чисті рушники, які часто прикрашаються вишивкою. Вони краще слів говорять проте, що в цьому домі шанують гостей.Самі господарі дома також вдягають чисте, красиве, святкове вбрання, щоб висловити свою пошану до гостей. Старі люди кажуть, що сам Святий Боже приходить до людей, приймаючи обличчя гостя. А як відомо, український народ дуже віруючий. Саме тому, мені здається, українська гостинність завжди відмінна.Є також традиція зустрічати гостей з хлібом – сіллю, але зараз її дотримуються тільки на весіллі.Гостей з радістю зустрічають на порозі та запрошують в хату, пропонують найкращі місця відпочинку. Гості приходять із подарунками, щоб висловити подяку за запрошення.Господар дому розмовляє з гостями, а господиня порається на кухні, намагаючись зробити страви якомога смачнішими, щоб гості не пішли голодними чи незадоволеними.Вся увага господарів присвячена тільки гостям, все найкраще – для гостей. Мені здається, що саме ця щира українська гостинність є однією з основних прекрасних рис українського народу. Саме ця неперевершена увага до гостей робить український народ одним із самих гостинних у світі.
Виросло деревце, яке було дуже гарне
Ніколи не вживай ліки нетщесерце.
Портретний нарис Василя Симоненка:
Василь Симоненко прожив досить коротке життя, відійшовши у небуття всього у 28 років. Проте за цей час він встиг залишити літературний спадок, у якому розповів про найпотаємніші почуття. Василь був серйозним та спостережливим. Ще студентом він проявив себе як людину відповідальну та активну. Часто задумувався над суспільною несправедливістю, намагався протистояти байдужості.
Зовні Симоненко був середнього зросту та досить худорлявим чоловіком. Особливо вражав його мудрий та вдумливий погляд. Здавалось, Василь дивиться прямо в душу людині, відчуває її корінь. Сучасники Симоненка відмічають, що письменника виділяла з-поміж інших самоіронія та критичне сприйняття світу.