Ответ:
Діалог у парку.
Зустрічаються дві подружки у парку.
Объяснение:
- Привіт!
- Доброго дня, подруго.
- Сьогодні у моїй школі проходила олімпіада. Я приймала участь.
- А я сьогодні виклала відео в мережу.
- Кльово. Пішли до мене додому?
-Ходімо.
Сирота Наталка жила в кривобокiй халупчинi на околицi села. Була вона нiма i вродлива, наче квiточка.
У наймах Наталка заробила теля, з теляти виросла телиця. Була то єдина Наталчина втiха. Та довелося продати телицю сусiдовi, бо не було чого їсти.
Вечорами, коли череда верталася в село, Наталка стояла бiля ворiт.
Ось показувалася сiра телиця, вона була гарна, сита. Шерсть на нiй аж вилискувала. Телиця повертала до Наталки голову й мукала. Наталка прожогом кидалася до неї, обвивала руками її мiцну шию, починала цiлувати морду. Теличка стояла наче вкопана. Наталка виймала невеличку скибку хлiба, давала теличцi, а сама знов цiлувала мiцну сiру шию…
Тут на Наталку гримав пастух. Вона вiдпускала телицю, проводила рукавом по очах i сумно дивилася їй услiд. (За О. Кониським, 120 сл.)
Завдання
O Дiбрати синонiми до слiв прожогом, гримати, кривобока, халупчина.
O Написати докладний переказ.
Орiєнтовний план
1. Нiма сирота Наталка.
2. Єдина Наталчина втiха.
3. У чеканнi череди.
4. Гарна сита телиця.
5. Наталка цiлує телицю.
6. Скибка хлiба.
7. Наталка вiдпускає теличку.
Михайлик
Хлопцi зупиняються бiля дуба. Стьопка хапається за гiлку, обхоплює колiнами стовбур i дереться вгору. Тодi засуває руку в дупло. Коли вiн поволi витягує руку, Михайлик аж скрикує. У Стьопки миша, тiльки чудна, з крилами! Крила такi, як у сороки чи горобця.
Стьопка дає крилату мишу Михайликовi й наказує покласти в пазуху. Михайлик переборює огиду й страх i кладе. За першим кажаном iде другий, за другим – третiй. Виявляється, що кажани не кусаються, а лише дряпаються й то не дуже.
Тут чується шум. Вискакує лiсничий. Хлопцi кидаються навтьоки.
У хащах Михайлик з полегкiстю зiтхає. Сiдає i починає по одному витягати своїх невiльникiв та випускати на волю.
Звiрки махають перетинчастими крилами й летять низько над землею. Потiм сiдають, чiпляються за гiлляки кiгтями й зависають вниз головою.
Михайлик думає, що ненароком їх придавив. Садить одного звiрка на гiлку зверху, але той виривається й летить.
Нехай летить здоровий! Михайлик сам собi усмiхається та йде
Є на Поділлі місцина, подібної до якої не знайдеш у цілій країні. Тут стоїть на кам’яному півострові древнє місто Кам’янець-Подільський.
Цей важливий оборонний вузол на шляху зі Східної Європи до Балкан уходив до складу кількох держав: монголо-татарської орди, Великого князівства Литовського, польської Корони, Туреччини, Росії; та СРСР. Але місто по духу завжди залишалося українським.
У створенні неповторного обличчя Кам’янця взяли участь представники різних народів. Але найбільшими складовими в культурі Кам’янця були українська та польська, адже місто виросло на межі заселення двох народів.
За Польщі Кам’янець був місцем ув’язнення багатьох українських патріотів. У фортеці тримали незламного Устима Кармелюка. З цим епізодом в історії міста пов’язана цікава місцева легенда.
Кажуть, коли Кармелюка везли до фортеці, його побачила молоденька польська панночка. Закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати спосіб визволити його з неволі. Піднявшись одного дня на 40-метровий мінарет, прибудований турками до Петропавлівського собору, панянка вистрілила з лука в те вікно Папської вежі, де мав знаходитися в’язень. До стріли, крім записки, було прикріплено згорнуту в кульку довгу і міцну турецьку шаль.
Кажуть, що Кармелюк втік з фортеці завдяки цьому подарунку...
Кілька днів пробув у Кам’янці в 1846 році Тарас Шевченко, мандруючи Україною за завданням Археографічної комісії.
Майже вісім місяців у часи визвольних змагань Кам’янець був тимчасовою столицею Української Народної Республіки.
Так дивно відобразилася на долі маленького містечка на Поділлі вся історія України. Кам’янець-Подільський залишається в пам’яті як символ українського духу, що протягом століть гартувався вогнем і мечем
ми з друзями вирушили у ліс. там біля дерева стояв човен. Ми сіли в нього і почали кататися по річці. Потім узялися сіткою ловити рибу. а ввечері повернулися додому з карасями.