Бо ти як будеш в натовпі показувати пальцем на особу яку тобі треба інші придумають що ти показуєш на них
У моєму місті багато великих і гарних будівель. Кожна людина має пам'ятати та навідуватися на свій рідний край. Моя бабуся та дідусь живуть у селі, там дуже весело.
1. Іменник - дієслово.
2. Іменники.
3. Іменник - дієслово.
4. Дієслово - іменник.
5. Іменники.
Блідо-рожеві пелюстки<span> каштанів припорошили тротуари київських вулиць. У тьмяному світлі газових ліхтарів ці пелюстки здавалися чарівним килимом, яким ступати дозволено лише казковому героєві, що викликає в усіх захоплення. А хіба не викликає такого захоплення той, на кого чекають теплого травневого вечора молоді студійці? Вони чекають його, зібравшись на свого першу репетицію, він їхній режисер і вчитель. Його ім’я — Лесь Кур бас! Образи, почуття, голоси… Вони не підвладні часові. Вони оживають і проймають душу, коли читаєш спогади акторів, режисерів — друзів та учнів Леся Степановича Курбаса, великого українського режисера, організатора двох неповторних театральних колективів — «Молодого театру» і «Березоля», постановника багатьох п’єс на новій українській сцені, мислителя, який подарував світовій художній культурі дивовижну за своєю оригінальністю систему — систему Курбаса
</span><span>
</span>
