Тут ответ на вопрос кто воздвиг, : Берли́нская стена́ (нем. Berliner Mauer) — инженерно-оборудованная и укреплённая государственная граница Германской Демократической Республики, построенная на территории ГДР вокруг Западного Берлина и существовавшая с 13 августа 1961 года по 9 ноября 1989 года. Берлинская стена не только разделяла западную и восточную части города, но и отделяла Западный Берлин от территории ГДР. Общая протяжённость составляла 155 км (в том числе 43,1 км — в черте Берлина).
В ГДР в отношении стены употреблялось пропагандистское название «Антифашистский оборонительный вал» (нем. Antifaschistischer Schutzwall), а в ФРГ до конца 1960-х годов официально употреблялся дисфемизм «Позорная стена» (нем. Schandmauer), введённый Вилли Брандтом. А тут уже для чего она была создана: когда нацисты проиграли в войне Германия распалась на 2 части. Обе части подченались разным консулам(правителя)
Оновлення українського театру другої половини XIX століття
У другій половині XIX століття драматургія досягає свого найвищого піднесення, стає одним з провідних родів літературної творчості. Це піднесення драматургічної творчості було викликане самим життям і, зокрема, бурхливим розвитком українського театрального мистецтва. У другій половині XIX ст. український театр не тільки посів визначне місце в громадсько-культурному і політичному житті України, а й здобув широку популярність далеко за її межами.
Однією з найважливіших умов, що забезпечили піднесення справді народного, високоідейного, реалістичного сценічного мистецтва, було братерське єднання передових діячів російської і української театральних культур.
Велику роль в становленні нового українського театру відіграв геніальний російський актор Михайло Семенович Щепкін (1788-1863). Початок театральної діяльності М. С. Щепкіна був безпосередньо пов'язаний з Україною, з першими творами нової української драматургії. Після вдалого дебюту на сцені в Курську Щепкін в 1818— 1822 pp. з великим успіхом виступав у Харкові, Полтаві, Києві. Разом з І. Котляревським М. Щепкін здійснював художнє керівництво Полтавським театром. За участю Щепкіна в 1819 р. були вперше поставлені на сцені п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник", в яких він виконував ролі Макогоненка і Чупруна. Робота над сценічними образами Макогоненка і Чупруна була важливим етапом у формуванні реалістичної майстерності великого актора.
Участю у перших постановках п'єс Котляревського не обмежилась увага Щепкіна до української драматургії. Ставши згодом провідним актором Московського Малого театру, він багато зробив для популяризації "Наталки Полтавки" та "Москаля-чарівника" Г. П. Котляревського, а пізніше і "Шельменка-денщика" Г. Квітки-Основ'яненка. В українських ролях він дав високі зразки реалістичної акторської гри.
Княгиня Ольга предприняла попытку принять Христианство на Руси, князь Владимир крестил Русь в 988 году. В народе Владимира звали Владимир Красное солнышко.
<span>Огонь всегда считался священным. Первобытным людям чтобы добыть огонь, нужно было сильно постараться, поэтому очаг всегда оберегался и поддерживался. Ведь без огня не возможно было согреться или приготовить еду. Знания об огне передавались из поколения в поколение, о его силе отцы рассказывали своим детям, а оберегать огонь было священным долгом каждого человека. </span>
<span>Причини реформи. 1. Невирішеність аграрного питання в Росії. Це виражалося в тому, що існували наступні проблеми російського сільського господарства: - малоземелля селян; - збереження поміщицького землеволодіння, коли в руках 2% населення знаходилося велика частина землі, яка використовувалася далеко не завжди продуктивно; - збереження селянської громади. Велика частина селянської землі перебувала у її спільному володінні, З одного боку, громада не допускала розорення своїх членів, підтримуючи їх у важку хвилину за рахунок інших общинників. З іншого боку, в громаді була насильницька зрівнялівка. Характерні риси селянської громади – общинне землеволодіння, переділи землі, черезсмужжя, примусовий сівозміну, кругова порука при зборі податків. 2. Соціальна напруженість на селі. Це виражалося в тому, що були протиріччя і конфлікти між селянами та поміщиками, селянами і владою, всередині селянського класу, з-за соціального розшарування (куркулі, середняки, бідняки і батрака) . 3. Активну участь селян в першій російській революції 1905-1907 рр. Революція показала зворотний бік селянської громади – вона сприяло їх революційному єднання. 4. Діяльність I і II Державної думи, де аграрний питання було одним із головних, і його обговорення викликало бурхливу реакцію в суспільстві. 5. Низький агротехнічний рівень сільського господарства.</span>
