Начальная форма: ВЕСЕЛЫЙ
Часть речи: прилагательное
Грамматика: единственное число, именительный падеж, мужской род, неодушевленное, одушевленное
Формы:
веселый, веселого, веселому, веселым, веселом, веселая, веселой,
веселую, веселою, веселое, веселые, веселых, веселыми, весел, весела,
весело, веселы
В моєї бабусі є пишний сад.
Я мрію поїхати в інше місто і дізнатись багато нового.
Моя країна любима мною і я не проміняю її нізащо!
Я дуже люблю свою Батьківщину!
Я 5 языков знаю тем более и украинский
Однорідні члени речення
<span>Однорідними називаються такі члени речення, які з'єднуються між собою сурядним зв'язком. Вони відносяться до одного й того самого члена речення, відповідають на одне й те саме питання, виступають одним членом речення. </span>
<span>Однорідні члени речення з'єднуються один з одним: </span>
<span>1) Сурядними сполучниками (сполучниковий зв'язок) та інтонацією: </span>
<span>Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний) ; </span>
<span>2) Тільки інтонацією (безсполучниковий зв'язок) : Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський) ; </span>
<span>3) Обома цими способами (змішаний — сполучниковий і безсполучниковий зв'язок) : </span>
<span>Розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (М. Стельмах) . </span>
<span>Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення. Однорідні члени речення зазвичай виражаються однаковими частинами мови і однаковими формами. Проте в ролі однорідних членів можуть виступати різні частини мови: А душа нашої людини проста, без хитрощів (О. Корнійчук) . </span>
<span>Однорідні члени речення можуть бути поширеними: Хмари пливли за вершини Казбека і затьмарювали місяць (В. Собко) . </span>
<span>У реченні може бути не один ряд однорідних членів, а два і більше: Дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (О. Войченко) . </span>
<span>Вимовляються однорідні члени речення з перелічувальною інтонацією однаковим тоном. </span>
<span>Якщо два однорідні члени протиставляються, то на першому інтонація підвищується, а на другому — знижується: Христина повернулась додому стомлена, але щаслива (Ю. Збанацький).</span>
"написав листа ,привитав з днем народжея , побажав щастя і здоровя і відіслав лист"
