Нехай (частка) серця (підмет, іменник) не (частка) знають (присудок, дієслово) супокою (додаток, іменник), Хай (частка) обганяють (присудок, дієслово) мрії (підмет, іменник) часу (означення, іменник) біг (додаток, іменник), І (сполучник) ваша (означення, займенник) юність (підмет, іменник) буде (присудок, дієслово) хай (частка) такою (присудок, займенник), Щоб (сполучник) їй (додаток, займенник) ніхто (підмет, займенник) не (частка) заздрити (присудок, дієслово) не (частка) міг (присудок, дієслово). Речення спонукальне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (безсполучниковим та сполучниковим сурядним і підрядним).
У моєї бабусі у саду росте вічнозелений барвінок
Андрій та Олена зустрічались у саду де росте вічнозелений барвінок
Вічнозелений барвінок окраса мого саду
У саду поміж деревами та кущами росте вічнозелений барвінок
Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа. Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв Господь, допоможе людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло. В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. Без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. От як пише про те І. Драч: А пісня - це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша — Чим глибше пісня, тим ясніш душа. Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.
Ці люди не різні. Тому що Річард левове серце прикривається за маскою лицаря