Визначте рід іменників : Нежить, путь, тінь, апокриф, тюль, кольрабі, ваніль, Сочі, академік, північ, грань, лікар, ООН, Алчевсь
Юрий П [14]
Чоловічій рід: нежить, апокриф, тюль, академік, лікар, Алчевськ, плач, Огайо, толь, аркан, кір.
Жіночій рід: путь, тінь, кольрабі, ваніль, північ, грань, ООН, цеце, бязь.
Середній рід: Сочі, Душанбе, Онтаріо, манго.
Я погоджуюсь із висловленням "Освіта — це вид гігієни" тому, що вважаю освіту обовязковою частиною людини. Освіта - гігієна нашого мовлення, чистота наших помислів, та позбавлення від мікробів безглуздих думок. Писати з помилками - то як не вимиті руки чи зуби, бо це забруднює нашу гідність, бо мі маємо можливість "промити" свої слова від помилок, проте не робимо чомусь цього, та й вяглядає це жалхиво.
Легенда про вербу та калину<span>
<span>Жили колись в одному селі мати Вербена та її дочка Калина. Мудра й мила зростала дівчинка – мало хто вже таких діток пам’ятає. А до того ж чарівниця вона була: всі трави із землі піднімала, пташок лікувала, дерева від хвороб рятувала. Не було дитини вродливішої і добрішої душею. Та довідались про чарівницю Калину вороги. Вирішили її згубити, щоб землю українську багату завоювати, хворості і зло на людей напустити.
День був ясний, мов золотом гаптований, коли пішла дівчинка коси травами розчісувати, горобчиків годувати, льон, дощем прибитий із землі піднімати. Довго ходила Калина, стомилася, до криниці прибилася. Схилилася над нею, у жменю води взяла і краплиночку пташці дала. Аж раптом почула рідний неньчин голос із здаля: «Калино, Калино, не пий водиці…» Дівчина дуже хотіла пити й не звернула на це увагу. Та тільки-но перші краплі до губ піднесла, пташина маленька крилом їх знесла. Вдруге воду до губ піднесла – і навік деревом – калиною над водою зросла…
Бігла мати. Плакала. Шукала, та вже доньки любої не застала. Натомість гарне і пишне деревце стояло, сльозинки-намистинки сіяло. Схилилася мати над криницею, затулила серцем ту воду-кровицю і проросла над нею вербицею Минуло від тоді багато років, та матуся-верба все оберігає водні джерела, аби люди ніколи не зазнали лихих чарів.
Не ламай калину –
Образиш дівчину.
Не рубай вербу –
Накличеш біду.</span></span>
Особа, чоловік, жінка, дитина, мати, тато, син, дочка...
У моєї бабусі був гарненький знайомий льотчик.
