Після б п в м ф, перед я ю є ї ставиться апостроф.
об'єктивність, вітряк, Святослав, любов'ю, львів'янин, сім'янин, надвечір'я, з'явитися, п'ятірня, між'ярусний, пів'Яремчі, цвяшок, Лук'янчик, морквяний, рятівник, пюпітр ,дит'ясла, кур'єр, мавпячий, медвяний, п'ятизірковий, Соловйов, без'язикий ,зекономити, різбярство, дріб'язковий, вістря, гравюра, духмяний, кав'ярня, пом'якшити, дев'ятсот, тьмяний, суб'єктивний, пів'ящика, ряска, зв'язківець, буряковий, забур'янений, безправ'я, курйозний, святкувати, безідейний, зоряний, кювет, серйозний
<span>Останнє 0-/-'0/=:0 [о, с, т, а, н':, е]
Груддя - -'0/=:0</span><span>[г, р, у, д':, а]</span>
Повіяв вітерець , розніс навколо попіл від вогнища.
Повіяв вітерець , і похилились верби додолу .
Мова — це душа народу. Дитина росте, чує першу казку, першу пісню, сама лепече ту казку й пісню і розводить свій квітник слів, що.чим далі, тим розростається і все пишніше буяє. В її свідомість разом із материнським словом уходять звичаї свого оточення, через оповідання близьких вона довідується про діла своїх дідів і прадідів, про подвиги народних героїв минулого. Картини рідної природи з усіма її особливостями, враження від них, виражені словами, уходять у свідомість, у душу людини з тим емоційним забарвленням, яке дав їм народ у своїх піснях, казках і приповідках.
Люби свою мову, плекай і дбай про неї.<span>
</span>
