Прив1в син молододу дружину до матер1. але вона 11 не сподобалась. Д1вчина дуже любила свого коханого., старалась йому подобатись- розпустила гане волосся. Та недовго тривало 1хнэ щастя-треба було йти чолов1ков1 в в1йсько. Проводжала йййййого й мати, а молоду нев1стку в1дправила в поле жито жати, Там вона за допомогою чар1в перетворила нев1стку в тополю, Прийшовши 1з служби син, прив1тавшись спитав у матер1 -де ж його дружина. чому не стр1чаэ. Але мати не призналась сину. де його дружина. а наказала зрубати тополю, що виросла серед поля. Коли в1н почав рубати .вона, похилившись почала просити. щобв1н не рубав- 11 боляче в1д того, що в1н нев1дчуваэ своэ11 кохано11. * Не рубай, коханий, бо я -твоя мила. На моэму лист1 спить твоя дитина*
В балад1 йде застереження молодим д1вчатам. щоб не сп1шили закохуватись, рано не показували свою вроду, розпускаючи коси 1 приваблюючи хлопц1в.
Правдивий хлопчина вигідно відрізнявся посеред інших.
Лагідний день надихає на подорож.
Культурний світ захоплює публіку.
Коричневий стовбур переходить у зелену крону.
Безмежний світ якщо дивитися на нього з верхівки карпатського хребта.
Свій ,любий, заповітний,дорогоцінний.....
Сорока - красива пашка .В народі неї називають сорокою-білобокою.У неї хвіст і голівка , як у ворони .В пташки чорне пір'я з зеленкуватим відтінком , що виблискує на сонці .Спостерігаючи за її будовою , можна побачити , що у неї дзьоб прямий,довгий,мов стріла .Вона не вміє співати , лише говорить-стрекоче.Збоку на крилах білі латочки , як сніг .Черевце біле-біленьке , що надає птиці незвичайної краси .
Життя собаче, зате слава козача. Козак з біди не заплаче. Береженого бог береже, а козака шабля стереже. Ви — пани, а ми — запорожці. Гетьман знає, що в нас нічого немає. Гляди, козаче, щоб татари сидячого не взяли. Де козак, там і слава. Дівка не без щастя, козак не без долі. Звання козацьке, а життя собацьке. Козак із пригорщі нап'ється, а з долоні пообіда. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Козак хороший, та нема грошей! Козакові воєвода — велика невгода. Козацькому роду нема переводу. Козача потилиця панам ляхам не хилиться. Коли козак у полі, то він на волі. На козаку й рогожа пригожа. Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води! Піду на Низ, щоб ніхто голови не гриз. Степ та воля — козацька доля. Терпи, козак, отаманом будеш. То не козак, що отаманом не думає бути. Хліб та вода — то козацька їда. Хто любить піч, тому ворог Січ. Щирий козак ззаду не нападає. Що буде, те й буде, а козак панщини робить не буде. Що там холод, коли козак молод! <span>Як кущ розів'ється, то й козак розживеться.
</span>
