Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
<span>Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. </span>
Підкресли підмет (1 полоской) сонце, присудок (2 полоски) цвіло, підмет пелюстки, присудок лежали. В дужках після речення (розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом. (прикрашають їх рум'янцем- це можеш не писати просто для себе знай). Розділові знаки в цьому реченні: кома пере й ставится тому, що речення має дві граматичні основи. Кома після слова щоках тому, що перед дієприслівник зворотом ставиться завжди кома.
1)Я мрію стати художником.
2)Мабуть художником мріють стати усі!
Мовно - літературний максі- мода темно-червоний кисло-солодкий південно - західний