Від теплого слова і лід розмерзається.
М'які слова і камінь крушат.
Хто багато робив, той і багато знає.
Хто в роботі, той і в турботі.
Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить.
Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти.
Були б пиріжки , будуть і дружки.
Такий тупий ніж, що й киселю не ріже.
Добре роби, добре й буде.
Зо-ло-тень-ка
це як на склади тільки через тире
- О ні! Що ти накоїв? - звертається Оленка до Петруся.
- Тссс....! - каже Петрусь.
- Ти розбив улюблену вазу Галини Андріївни!
- Я заре все швиденько приберу. Тільки ти нікому не кажи.
- Не казати! Галина Андріївна сама помітить, що її улюблена ваза зникла.
Ось заходить у клас Галина Андріївна.
- Що тут сталось? - запитує вона.
- А це Петрусь розбив вашу улюблену вазу. - каже Оленка.
- Вибачте! - каже Петрусь.
- Нічого страшного. - каже Галина Андріївна - я всеодно хотіла змінити її.
І в Петруся на душі стало легше від заспокоювання.
Вулики - вулиці - валики - вусики