<span>Я ходив у ліс. Там ріс дуже гарний каштан. З всіх дерев що там були, мене особливо зачарувала його краса. Чомусь, але з всіх дерев у лісі він був найгарніший і найяскравіший. Його листя було дуже зелене, а його коранавдивовиж світлою. Заввишки він був близько 16-20 метрів. Тому це був дуже високий каштан. Я б не зрівнив з ним навіть володаря лісу, прекрасного і могутнього дуба. Цей каштан був би кращий за будь-яке дерево в лісі, ще тому що, все його важке листя, стояло на трохи вузькому стовбурі.</span>
1)Сьогодні надиво ми усім класом гарно написали контрольну роботу
2)Безперечно наш клас нацкращий серед усіх
1) Рослини й тварини володіють відчуттям часу. Кожна з них, підкорячись ритмові біологічного годинника, прокидається в певний час. Соловейко і жайворонок-юла прокидаються близько другої години ночі. На початку третьої години - перепілка, польовий жайворонок, зозуля, іволга, кропив'янка, горихвістка. О четвертій годині вилітають "на роботу" шпаки, трясогрузки. Близько шостої залишають свої гнізда горобці.<span> Ось такий "живий" годинник існує у природі.
2)</span>У Бабиному Яру в Києві, у тому місці, де під час війни починався протитанковий рів, тепер височіє великий дубовий хрест. Він поставлений 21 лютого 1992 року. 55 літ тому тут фашисти розстріляли українську письменницю Олену Телігу. Розстріляли разом з іншими патріотами, які служили Україні та її визволенню. Вона була згустком енергії, невичерпного оптимізму, романтичного максималізму і сприймання життя в усіх його проявах. їй судилося спалахнути яскравою зіркою і згаснути в апогеї апокаліпсису тих часів. Відсвіт від тієї зірки йде до нас і понині. Біля Олениного хреста завжди живі квіти...Олена Теліга мала коротке, наповнене активною патріотичною діяльністю життя. Творчий спадок її сягає 36 віднайдених на сьогодні поезій, близько двадцяти публіцистичних і літературознавчих статей, які друкувалися лише в газетах та журналах. Тільки по смерті стараннями друзів за кордоном вийшли збірки «Душа на сторожі» (1946), «Прапори духу» (1947). Поезія Олени Телігй — то світлий, радісний, оптимістичний світ емоцій, почуттів, глибоких душевних переконань. У ньому, безперечно, важливе місце займає палка любов до України. Але, як усяке справжнє почуття, висловлене воно з класичною елегантністю.<span>Відкривати Олену Телігу, доростати до сили її духу, насолоджуватися її словом — то буде найсвітліша пам'ять про неї. А людина живе стільки, скільки про неї пам'ятають.</span>
-Привіт,Юле!
-О привіт катре!
-Чим плануєш займатися завтра?
-Я завтра піду с татом до кінотеатру,а ти?
-А я не знаю батьки будуть на роботі мабуть буду сидіти сама вдома.
-Так давай підеш з нами?
-А можна?
-Звичайно і мені веселіше буде!
-Юле яка ти гарна подруга!
-Ти теж дуже гарна подруга!!!!Отже завтра об одинадцятій годині зустрічаємося тут.
-Добре.Бувай!
-Бувай!