Загадки
Одним з улюблених жанрів усної народної творчості як у дітей, так і в дорослих є загадки. Загадки — це короткі й дотепні описи людей, тварин, предметів, подій, явищ, які треба розпізнати й відгадати. Щоб знайти відгадку, потрібно вміти зіставляти життєві явища на основі їх близькості чи подібності за певними ознаками, рисами, характеристиками. Звідси й назва загадка, що походить від слова гадка, тобто думка (гадати й думати — синоніми).
Цей жанр фольклору виник дуже давно, ще в добу, коли створювалися міфи. Тоді вірили в магію слова: наприклад, за певних умов не можна було називати імена божеств чи духів, щоб вони не з’явилися, почувши своє ім’я. Для цього використовували не ім’я, а опис, скажімо, Той, що пускає стріли (Перун), Той що живе в лісі (Дух лісу). Навіть сьогодні дехто каже не чорт, а Той, кого не згадують опівночі. Цікаво, що мисливці на полюванні не називали звірів своїми іменами, а вживали вигадані назви, щоб у такий спосіб приховати свої наміри, увести в оману духів і приспати пильність звірів.
Загадки, з одного боку, розважають, а з іншого — тренують розум і розвивають спостережливість. Ви, напевно, не раз помічали, що одні люди дуже швидко знаходять відгадку, а інші довго думають і можуть взагалі не знайти відповіді. Тому загадка — це ще й своєрідний тест, який визначає, наскільки людина кмітлива, уважна, якою мірою в неї розвинена творча уява.
Загадки поділяються на кілька видів.
<span><span> Загадки </span><span>про людейпро природупро рослинипро тварин</span></span>
Загадки про людей найчастіше стосуються віку, частин тіла, побуту, діяльності чи знаряддя праці.
Уранці ходить на чотирьох, удень — на двох,
а увечері на трьох.
Віконниці то зачиняються, то відчиняються.
Не людина, а говорить і співає.
Хто в руки не візьме — по голові його б’є.
У загадках про природу треба впізнати якесь явище (сніг, дощ чи завірюху), небесні світила (сонце, місяць, зорі), частину доби (день, ніч, вечір чи ранок).
Руками махнув — дерево зігнув.
Тисяча овець, а між ними один баранець.
Прийшла баба, сама чорна, і в чорний жупан
заховала тарілочку в сивий туман.
Діти найбільше люблять загадки про тварин, у них описуються особливості їхньої зовнішності або поведінки.
Шерсть м’якенька, а кігті гостренькі.
Без дерева, без сокири, а хату будує.
Хто двічі родився, у школі не вчився, а години знає?
Загадки про рослини описують їхній вигляд, склад, властивості.
Стоїть хлопчик під пеньком, накрив голову брильком.
Без вікон, без дверей повна хата людей.
Хто без болю і печалі приводить у сльози?
Як бачите, здебільшого за основу загадки взято опис зовнішнього вигляду тварини, рослини чи предмета або опис дій, властивостей. Описується, як правило, одна чи дві ознаки, але найяскравіші, найприкметніші. Прочитайте загадку.
Біле, як сорочка, а пухнасте, як квочка.
Крил не має, а гарно літає.
Що це за птиця, що сонця боїться?
У цій загадці йдеться про щось біле й пухке, воно літає і боїться сонця, тобто світла або тепла, спеки. Що може літати білого кольору й розтопитися чи розтанути? Звичайно ж, сніг.
Є багато загадок, у яких використано протиставлення, наприклад, загадка про мороз: «Без рук, без олівця, а малює без кінця». А ще багато загадок побудовано на запитаннях: «Де є річка без води?» або «Від чого гуска пливе?»
Загадки можуть бути створені як прозовою, так і віршованою мовою. Ці народні перли часто використовують у казках: здебільшого їх загадують королі або багатії, а відгадати має проста людина. Недавно ви таку казку читали, згадайте її.
Іноді загадки мають відповідь-жарт, наприклад: «Скільки у великий казан бараболь улізе?» Тут можливі дві відповіді: 1) повен; 2) жодної, бо бараболя не лазить.
Окрім фольклорних загадок, бувають і авторські, тобто створені письменниками, але про них ви дізнаєтеся в одному з наступних розділів.
<span>Українські народні зага</span>
